Аналіз похибок НН-методу вимірювання відстані до джерела грозового розряду

Автор(и)

  • А. В. Кораблев Національний авіаційний університет
  • Ф. И. Яновский Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.7.11281

Анотація

З використанням математичного і статистичного моделювання здійснено аналіз похибки одного з методів (НН-метод) бортової грозотелеметрїї. Отримані кількісні оцінки похибки розглянутого методу, а також запропоновані способи підвищення його точності

Посилання

Патент № 4672305 США, МКИ G01N 31/02. Способ и устройство предупреждения о грозе / Е. W. Coleman (US)//US Patent. - 1987. - № 4672305. - 34 р.

Кононов И.И., Петренко И.А., Снегуров В.С. Радиотехнические методы местоопределения грозовых очагов. -Л.: Гидрометеоиздат,1986. -С. 13.

Downloads

Як цитувати

Кораблев, А. В., & Яновский, Ф. И. (2000). Аналіз похибок НН-методу вимірювання відстані до джерела грозового розряду. Вісник Національного авіаційного університету, 7(3-4), 147–154. https://doi.org/10.18372/2306-1472.7.11281

Номер

Том 7 № 3-4 (2000)

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).