ЕЛЕКТРОІСКРОВЕ ЛЕГУВАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТРИБОТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЕТАЛЕЙ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ

В.В. Щепетов; А.Г. Довгаль; Л.В. Бурдюженко

doi:10.18372/2306-1472.19.990

ЕЛЕКТРОІСКРОВЕ ЛЕГУВАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТРИБОТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЕТАЛЕЙ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ

Автор(и)

В.В. Щепетов Інститут транспортних технологій НАУ
А.Г. Довгаль Інститут транспортних технологій НАУ
Л.В. Бурдюженко Інститут транспортних технологій НАУ

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.990

Анотація

Проведено системний аналіз існуючих методів поверхневого зміцнення та порівняння їх особливостей з електроіскровим легуванням. Доведено перспективність застосування електроіскрового легування. Виявлено позитивний вплив електроіскрового легування на зносостійкість деталей авіаційної техніки

Біографії авторів

В.В. Щепетов, Інститут транспортних технологій НАУ

д-р техн. наук

(1945) закінчив електротехнічний факультет Київського інституту інженерів цивільної авіації. Доктор технічних наук, професор. Завідувач кафедри технології аеропортів факультету геоматики та транспортних систем Інституту транспортних технологій Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – інженерія поверхонь, реновація виробів та підвищення трибологічних властивостей покриттів

А.Г. Довгаль, Інститут транспортних технологій НАУ

(1979) закінчив аерокосмічний факультет Національного авіаційного університету. Аспірант кафедри технології аеропортів факультету геоматики та транспортних систем Інституту транспортних технологій Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – реновація виробів та підвищення трибологічних властивостей покриттів

Л.В. Бурдюженко, Інститут транспортних технологій НАУ

(1978) закінчила факультет авіаційної наземної техніки Київського міжнародного університету цивільної авіації. Асистент кафедри технології аеропортів факультету геоматики та транспортних систем Інституту транспортних технологій Національного авіаційного університету. Напрям наукової діяльності – реновація виробів та підвищення трибологічних властивостей покриттів.

Посилання

Методы упрочнения поверхностей машиностроительных деталей / Новиков Н.В., Бидный А.А., Ляшенко Б.А. и др. – К.: Ин-т сверхтвёрдых материалов, 1989. – 112 с.

Ляшенко Б.А., Клименко С.А. Тенденция развития упрочняющей поверхностной обработкой и положение в Украине // Сучасне машинобудування. – 1999. – № 1. – С. 94–104.

Антонюк В.С., Дигам М.С. Новое в формировании упрочняющих покрытий фрикционных поверхностей // Сучасне машинобудування. – 1999. – № 1. – С. 105–110.

Максимович Г.Г., Шатинский В.Ф., Копілов В.И. Физико-химические процессы при плазменном напылении и разрушении материалов с покрытием. – К.: Наук. думка, 1983. – 264 с.

Верхотуров А.Д., Муха И.М. Технология электроискрового легирования. – К.: Техніка, 1980. – 187 с.

Самсонов В.Г., Верхотуров А.Д., Говтун Г.Н., Сычев В.С. Электроискровое легирование поверхностей. – К.: Наук. думка, 1976. – 283 с.

Downloads

Як цитувати

Щепетов, В., Довгаль, А., & Бурдюженко, Л. (2004). ЕЛЕКТРОІСКРОВЕ ЛЕГУВАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТРИБОТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЕТАЛЕЙ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ. Вісник Національного авіаційного університету, 19(1), 83–87. https://doi.org/10.18372/2306-1472.19.990

Завантажити посилання

Номер

Том 19 № 1 (2004)

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).