Метод формування перестановок довільної кількості елементів

Автор(и)

  • Володимир Андрійович Лужецький Вінницький національний технічний університет
  • Іван Сергійович Горбенко Вінницький національний технічний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.15.4864

Ключові слова:

перестановка, псевдовипадкова перестановка, опорна множина, кількість елементів, складність реалізації, статистичні характеристики

Анотація

Базовими операціями будь-якого алгоритму шифрування є заміна та перестановка, тому для побудови криптографіч­но стійкого шифру потрібен надійний генератор перестановок. Сучасні шифри здійснюють перестановки лише в ме­жах окремого блоку, а не блоків у межах всього повідомлення, що не дозволяє підвищити стійкість. Крім того, існуючі методи формування перестановок або взагалі не дають можливості сформувати окрему псевдовипадкову перестановку, або мають обмеження на кількість елементів опорної множини, або не забезпечують псевдовипадкового характеру пе­рестановок та є складними з точки зору реалізації. Розроблено метод, який забезпечує формування псевдовипадкової пе­рестановки довільної кількості елементів та є досить простим у реалізації за рахунок відутності складних обчис­лень. Метод має вісім варіантів, які відрізняються статистичними характеристиками оцінки псевдовипадковості. Наведено алгоритм формування перестановок, математичну модель та оцінки порівняння розробленого методу з іс­нуючими.

Біографії авторів

Володимир Андрійович Лужецький, Вінницький національний технічний університет

доктор техні­чних наук, професор, завідувач кафедри захисту ін­формації Вінницького національного технічного уні­верситету

Іван Сергійович Горбенко, Вінницький національний технічний університет

аспірант кафедри захис­ту інформації Вінницького національного технічного університету.

Посилання

Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике. — М.: Изд. иностр. лит, 1963. — 830 с.

Шнайер Б. Прикладная криптография. — М.: Триумф, 2002 - 816 с.

Ковалевский В. Криптографические методы. — М.: "Компьютер Пресс", 1993-236 с.

Баричев С. Г, Гончаров В. В. Стандарт AES. Алгоритм Rijndael. — М.: "Горячая линия — Телеком", 2002-с. 30-35.

Липский В. Комбинаторика для программистов. -М.: "Мир", 1988-200 с.

Виленкин И. Я. Индукция. Комбинаторика. — М.: "Просвещение", 1976 - 48 с.

Кнут Д.- Искусство программирования. Часть 2. — М.: "Мир", 1976-788 с.

Орлов А. И. Прикладная статистика. Учебник. / А. И. Орлов. — М.: Издательство «Экзамен», 2004 - 656 с.

Shannon, С. (1963) Works About Information Theory and Cybernetics. Moscow: Foreign Literature Edition.

Schneier, B. (2002) Applied Cryptography. Moscow: Triumph.

Kovalevskiy, V. (1993) Cryptographic methods. Moscow: Compuer-Press.

Barichev, S. (2002) AES Standard. Rijndael Algorithm. Moscow: Hot Line — Telecom.

Lipskiy, V. (1988) Combinatory for Programmers. Moscow: Mir.

Vilenkin, N. (1976) Induction. Combinatory. Moscow: Prosveshchenie.

Knuth, D. (1976) The Art of Computer Programming. Part 2. Moscow: Mir.

Orlov, A. (2004) Applied statistics. Moscow: Ekzamen.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Статті