Моніторинг та захист інформації в лініях зв'язку
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.11.4049Анотація
Надається технічне рішення зі створення автоматизованого апаратно-програмного комплексу для моніторингу та захисту інформації в лініях зв'язку на основі методу імпульсної рефлектометри. Запропонована методика розрахунку відстані до місця пошкодження або несанкціонованого підключення.Посилання
Zhukov Y. Solitonic Models of Polymetric Monitoring Systems. - В кн.: Проблеми суднобудування: стан, ідеї, рішення: матеріали міжнародного науково-практичного симпозіуму. - Миколаїв: 1997. С. 7.
Шалыт Г.М. Определение мест повреждения в электрических сетях. - М.: Энергоиздат, 1982. - 312с.
Исследование объектов с помощью пикосекундных импульсов / Г.В. Глебович, A.B. Андриянов , Ю.В. Введенский и др.; Под ред..
Г.В. Глебовича.- М.: Радио и связь, 1984. - 256с.
Гордеев Б.Н., Кузьменко A.B., Прищепов Е.О., Ситьков А.Д., Цыганков А.П. Система автоматизированного поиска неисправностей в электрических линиях связи. /Сучасні інформаційні технології енергозбереження, технології життєзабезпечення людини: зб. наукових праць, вип. 5. - К.: ФАДА, ЛТД, 1999. - с. 206-209.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).