Синтез структури розподілених інформаційних систем

Автор(и)

  • Євген Михайлович Науменко Міністерство оборони України
  • Юрій Якович Самохвалов Міністерство оборони України

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.6.3849

Анотація

В роботі розглянуті методи синтезу структур разголужених інформаційних систем. Описаний агрегативно-декомпозиційний підхід, який дозволяє забезпечити оптимальне проектування системи.

Біографії авторів

Євген Михайлович Науменко, Міністерство оборони України

військовослужбовець Міністерства оборони України

Юрій Якович Самохвалов, Міністерство оборони України

доктор технічних наук, професор Міністерства оборони України

Посилання

Цвиркун Л.Д. Основы синтеза структуры сложных систем. - М.: Наука, 1982. - 197 с.

Герасимов Б.М., Эйдельман С.Д. Дискретные структуры. - Киев: КВИРТУ ПВО, 1989.

- 324с.

Нестеров Ю.Г., Папшев И.С. Разработка САПР: Выбор состава программно- технического комплекса САПР. - М.: Высшая школа, 1990. - 157 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2004-09-24

Номер

Том 6 № 4(21) (2004)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).