Оцінка обчислювальних затрат p-методу Поларда в залежності від вибору відображення та початкового наближення для малих факторизованих чисел
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.16.7609Ключові слова:
факторизація, p-метод Полларда, початкове наближення, відображення в кільці відрахувань, обчислювальна складністьАнотація
Для ряду задач захисту інформації криптостійкістьвикористовуваних алгоритмів пов’язана з вирішенням обчислювальної задачі розкладання на множники (факторизації) багаторозрядних чисел. Алгоритми сучасних методів факторизації можуть використовувати, якскладову, інші відомі алгоритми. Тому дослідженнявластивостей відомих методів та розробка способівприскорення їх роботи є актуальною задачею. Для -методу Поларда факторизації відомі загальні оцінкидля числа ітерацій, але не представлені результати досліджень щодо впливу на нього початкового наближен-ня. Для оцінки такого впливу запропоновано визнача-ти середнє число ітерацій для p-метода Поларда наприкладі 2*107 варіантів чисел, що не перевищують 231,виду N=p∙q, де p и q прості. При визначенні середніхзначень числа ітерацій розраховувалось сумарне числоітерацій для всіх досліджуваних варіантів чисел N, якеділилось на число цих варіантів. Для забезпеченнярозкладання чисел на множники кожен раз, коли іте-раційний процес зациклювався, константа с в поліномі,що реалізує ітераційний процес 21 ( )mod k k x x c N ,збільшувалась на одиницю. Проведені дослідження зоцінки середнього значення числа ітерацій в заледностівід вибору константи с в поліномі, а також від виборупочаткового наближення. Визначено, що для дослі-джуваних варіантів чисел середнє значення числа іте-рацій менше ніж відомі оцінки, а за рахунок виборупочаткового наближення воно може бути зменшенебільш ніж на третину.Посилання
. Саломаа А. Криптография с открытым ключом: пер. с англ. / А. Саломаа. – М.: Мир, 1996. – 318 с.
. Song Y. Yan. Cryptanalytic attacks on RSA / Song Y. Yan. – Springer Science and Business Media, Inc. 2008. – Р. 255.
. Ростовцев А.Г. Теоретическая криптографія / А.Г. Ростовцев, Е.Б. Маховенко. – СПб: АНО НПО «Профессионал», 2004. – 480 с.
. Горбенко И.Д. Анализ каналов уязвимости системы RSA / И.Д. Горбенко, В.И. Долгов, А.В. Потий, В.Н. Федорченко // Безопасность информации. – 1995. – № 2. – С.22 – 26.
. Daniel R.L. Brown. Breaking RSA May Be As Difficult As Factoring [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.pgpru.com/novosti/2005/1026vzlomrsabezfaktorizaciirealenoneeffektiven. – Название с экрана.
. Василенко О.Н. Теоретико–числовые алгоритмы в криптографии / О.Н. Василенко. – М.:МЦНМО, 2003. – 328 с.
. Кормен Т. Алгоритмы: построение и анализ / [Кормен Т., Лейзерсон Ч., Риверст Р., Штайн К.]. – [2-е изд.]. – М.: Вильямс, 2011. – 1296 с.
. Brent R.P. An improved Monte Carlo factorization algorithm / R.P.Brent // BIT. – 1980. – V. 20. – Pp. 176-184.
. Pollard J.M. A Monte Carlo method for factorization / J.M. Pollard // BIT. – 1975. – V. 15. – Pp. 331 – 334.
. Кнут Д. Искусство программирования. Т. 2. Получисленные алгоритмы / Д. Кнут. – М.: Вильямс, 2000. – 788 с.
. Винничук С.Д. Алгоритм Ферма факторизации чисел вида N=pq методом прореживания / С.Д. Винничук, А.В. Жилин, В.Н. Мисько
// Электронное моделирование, 2014. – Т. 36, № 2. – С. 3-14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).