ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ З СИСТЕМАМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПІД ВПЛИВОМ СТРЕСУ: ДОВІРА, ПОМИЛКИ ТА КОГНІТИВНІ МЕХАНІЗМИ РІШЕНЬ

Анотація

Стаття висвітлює дослідження психологічних механізмів взаємодії людини з системами штучного інтелекту (ШІ) у стресових умовах. Метою статті було: проаналізувати психологічні механізми прийняття рішень людиною під впливом стресу; визначити типи помилок довіри та алгоритмічної залежності; запропонувати модель когнітивних процесів, що визначають якість рішень у людино-машинних системах. Особлива увага приділялася феноменам довіри до алгоритмічних рішень, когнітивним упередженням, які активуються під час стресу, а також типам помилок, що виникають у людино-машинних системах. Проаналізовано сучасні погляди на взаємодію людини з ШІ провідних українських вчених в психологічній науці. Представлено концептуальну модель взаємодії «стрес – когнітивне навантаження – алгоритмічний вплив», яка пояснює, як змінюється прийняття рішень у присутності інтелектуальних рекомендацій.

Емпіричне дослідження за авторською анкетою висвітлило особливості взаємодії з ШІ у вищій школі, зокрема, використання його студентами та педагогами; підтверджено тезу про те, що у стресових ситуаціях важко концентруватися та приймати раціональні рішення. Також важливим є висновок викладачів про те, що використання ШI студентами під тиском часу призводить до збільшення їх  помилок.

У висновках узагальнені фактори підвищення алгоритмічної залежності, зниження ситуаційної обізнаності та формування помилок довіри. Обґрунтовано практичні підходи до проєктування інтерфейсів і процедур, які мінімізують ризики неправильних рішень людини під час використання ШІ в умовах обмеженого часу.