АНАЛІЗ ЯКОСТІ КОЛЕКЦІЙ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.27.20713Ключові слова:
доступність, електронні освітні ресурси, експертиза ЕОР, критерії якості, структурована колекція, педагогічна придатність, NISO, цифрові колекціїАнотація
У статті проаналізовано сучасні підходи до забезпечення якості електронних освітніх ресурсів (ЕОР) і цифрових колекцій у контексті цифрової трансформації освіти. Показано, що попри наявність міжнародних стандартів (ISO/IEC 19796, ISO 27730:2012, рекомендації NISO), вони не охоплюють специфічних педагогічних, методичних і дидактичних вимог, необхідних для ефективного використання ЕОР у вищій освіті. Наголошено, що стрімке зростання кількості цифрових матеріалів не гарантує їх якості, а відсутність уніфікованих критеріїв оцінювання ускладнює процес їх добору, систематизації та інтеграції в освітній процес. Обґрунтовано доцільність розгляду колекції ЕОР як цілісної системи, якість якої визначається концептуально-цільовою визначеністю, структурною організацією, внутрішньою узгодженістю, адаптивністю до потреб користувачів, стабільністю функціонування та відповідністю сучасним цифровим стандартам. Виокремлено ключові групи критеріїв, що доцільно застосовувати під час експертизи віртуальних колекцій ЕОР, а також окреслено організаційно-управлінські засади їх формування. Запропонований підхід створює підґрунтя для розроблення моделі комплексного оцінювання якості колекцій ЕОР та підвищення ефективності їх використання в закладах вищої освіти. Мета дослідження полягає в аналізі сучасних підходів до забезпечення якості електронних освітніх ресурсів (ЕОР) і цифрових колекцій та розробці моделі оцінювання якості колекцій електронних освітніх ресурсів (ЕОР), що забезпечить можливість їх системного аналізу та підвищення ефективності використання у вищій освіті. Методики дослідження. Авторами проведено теоретичний аналіз наукових публікацій щодо критеріїв якості ЕОР (В. Вембер, С. Литвинова, М. Шишкіна), міжнародних стандартів (ISO/IEC 19796, ISO 27730:2012) та рекомендацій (NISO Framework). Застосовано системний підхід для розгляду колекції ЕОР як цілісної системи. Результати. Показано, що міжнародні стандарти не охоплюють специфічних педагогічних, методичних і дидактичних вимог, необхідних для ефективного використання ЕОР. Обґрунтовано, що якість колекції ЕОР як системи визначається п’ятьма ключовими аспектами: концептуально-цільовою визначеністю, організаційно-структурною якістю, узгодженістю ресурсів, сталістю функціонування та орієнтацією на потреби користувачів. Виокремлено 14 критеріїв для аналізу якості відображення віртуальної колекції ЕОР. Зроблено висновки, що якість колекції ЕОР є багатовимірною системною характеристикою, що включає концептуальну логіку побудови та педагогічну узгодженість. Колекція має розглядатися як динамічний освітній інструмент. Запропоновані критерії створюють основу для подальшого розроблення моделі комплексної експертизи колекцій ЕОР для вищої освіти.
