ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ АВІАДИСПЕТЧЕРІВ У США

Анотація

У цій статті досліджується основи професійної та комунікативної компетентності, необхідної для диспетчерів управління повітряним рухом (УПР). Мета. У статті розглядаються визначення, надані міжнародними авіаційними органами, основні елементи, які складають ці компетенції, методи, що використовуються для їх підготовки та оцінювання, а також їх загальний вплив на безпеку польотів та операційну ефективність. Також розглядаються труднощі, що виникають при підтримці цих стандартів, і обговорюються майбутні зміни, що впливають на навички та досвід, необхідні для УПР. Методи. У роботі використано визначення та стандарти таких організацій, як Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) та Федеральне управління цивільної авіації (ФАА). Також проаналізовано різні документи і публікації, пов’язані з управлінням повітряним рухом, підготовкою і знанням мови. Результати. У статті підкреслюється, що професійна компетентність забезпечує фундаментальні знання та навички для управління повітряним рухом, тоді як комунікативна компетентність дозволяє органам УПР ефективно застосовувати ці знання у взаємодії в режимі реального часу, забезпечуючи безпеку та ефективність повітряних перевезень. Детально обговорюється система ІКАО та вимоги ФАА. Висновок. Професійна та комунікативна компетентність авіадиспетчерів має важливе значення для безпечного та ефективного потоку повітряного руху. Обидві компетентності розвиваються шляхом ретельної підготовки і постійного оцінювання, щоб забезпечити ефективне подолання труднощів управління повітряним рухом і підтримання безпеки польотів.