ВПЛИВ ДОВЕРБАЛЬНОЇ ТРАВМИ НА ВИНИКНЕННЯ ПРОКРАСТИНАЦІЇ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті подано результати теоретичного аналізу феномену «прокрастинація» та емпіричного дослідження особливості впливу рівня довербальної травми на інтенсивність прояву прокрастинації у здобувачів вищої освіти. Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та емпіричному дослідженні психологічних особливостей прокрастинації у здобувачів вищої освіти. Проведено предметний аналіз поняття «прокрастинація» у здобувачів вищої освіти. Констатовано, що прокрастинація здебільшого є реакцією психіки людини на обов’язкові до виконання заплановані справи; вона виявляється у тому, що особистість, яка передбачає потребу виконувати конкретні важливі справи, саботує таку вимушену потребу та  відволікається своєю увагою на побутові справи чи розваги. Емпіричне дослідження проводилося упродовж червня-липня 2024р. з використанням комплексу емпіричних методів: «Шкали загальної прокрастинації» К. Лей – для кількісної оцінки рівня схильності досліджуваних до відтермінування власних завдань; авторської методики М.Дворник «Причини особистісної схильності до відтермінування завдань» – для з’ясування провідних причин прокрастинації та принципової різниці між ними, опитувальника «Діагностика довербальних травм згідно методу психотерапії «Я-реконструкція» для визначення рівня довербальної травми у досліджуваних. Для обробки даних застосовано математико–статистичний метод: коефіцієнт лінійної кореляції r Пірсона.Досліджено та описано характер зв’язків рівня прокрастинації з окремими особистісними схильностями особистості до відтермінування завдань. Виявлено, що ключовими причинами відтермінування є: знижений рівень зацікавленості, недооцінка готовності до виконання, страх. Емпірично досліджено особливості впливу рівня довербальної травми на інтенсивність прояву прокрастинації у здобувачів вищої освіти. Результати: виявлено наявність взаємозв’язку між загальним рівнем прокрастинації та довербальними травми. Зроблено висновок, що зі збільшенням показника рівня розвитку довербальних травм збільшується показник загального рівня прокрастинації. У поточній життєвій обстановці саме робота з усвідомленням психологічних процесів, що відбувалися у довербальний період розвитку особистості допомагає зменшенню загального рівня тривожності, а отже впливатиме на зменшення рівня прокрастинації у здобувачів вищої освіти при виконанні поставлених завдань.