СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ У КРИЗОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.25.19363Ключові слова:
адаптація, життєвий оптимізм, ЗМІ, освітнє середовище, підлітки, психологічні чинники, соціалізація, соціальні чинники, соціальний інтелектАнотація
У статті проводиться теоретичний аналіз та емпіричне дослідження соціально-психологічних чинників соціалізації підлітків у кризовому середовищі
Мета статті полягає у теоретичному визначенні та емпіричному дослідженні соціально-психологічних чинників соціалізації підлітків у кризовому середовищі;
Результати. У ході емпіричного дослідження ми використали методики: авторська анкета спрямована на дослідження соціальних чинників формування соціалізації у підлітків в сучасному суспільстві; опитувальник «Ваш життєвий оптимізм» (В. А. Семиченко); багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (А. Г. Маклакова і С. В. Чермяніна); тест Гілфорда «Соціальний інтелект».
У ході дослідження було встановлено, що соціально-психологічними чинниками соціалізації підлітків є:
Сім'я є одним із соціальних інститутів, психологічна сутність якого розглядається в багатьох дослідженнях.
Система освіти, а саме шкільне середовище, виділяється як другий (поряд зі сім'єю) провідний інститут соціалізації.
Ровесницька група відіграє ключову роль у формуванні соціалізації індивідів, що є об'єктом вивчення як соціології, так і психології.
Засоби масової інформації (ЗМІ), такі як телебачення, радіо, інтернет, газети і журнали, грають значну роль у процесі соціалізації, сприяючи передачі культурних цінностей, стандартів поведінки і норм суспільства.
Пандемія коронавірусу (COVID-19) відзначилася різкими змінами у всіх аспектах життя суспільства, включаючи соціалізацію.
Війна відіграє критичну роль у соціалізації підлітків, впливаючи на всі аспекти їхнього життя, від соціальних навичок до емоційного стану.
Висновок. Емпіричне дослідження показало наступні результати:
за допомогою багаторівневого особистісного опитувальника «Адаптивність» (А. Г. Маклаков, С. В. Чермяніна) було виявлено, що 37% респондентів належать до групи задовільної адаптації. Вони здатні адаптуватися до змін, хоча цей процес потребує більше часу та зусиль; 62,8% респондентів мають високий або нормальний рівень адаптації, що свідчить про їхню легкість у пристосуванні до нових умов та змінних обставин. За допомогою тесту «Соціальний інтелект» Гілфорда було встановлено, що: у 44,2% респондентів рівень соціального інтелекту є середнім, 37,2% респондентів продемонстрували рівень соціального інтелекту вище середнього, що вказує на їхню високу здатність до ефективної взаємодії в соціумі. Діагностика рівня життєвого оптимізму за опитувальником «Ваш життєвий оптимізм» (В. А. Семиченко) показала, що у 39,5% респондентів рівень оптимізму знизився з високого до середнього, що пов’язано зі значними емоційними змінами та впливом негативних подій, таких як війна; 46,5% опитаних зберегли стабільний рівень оптимізму, демонструючи емоційну стійкість.
За допомогою авторської анкети було виявлено основні соціальні чинники, які сприяють адаптації підлітків до кризового середовища, зокрема, вплив родини, ровесників, освітніх закладів та ЗМІ.
Результати демонструють складний вплив сучасного кризового середовища на соціалізацію підлітків, а також варіативність їхньої адаптивності та емоційної стійкості.
Посилання
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Демидюк Н.П. (2002). Теорія сімейних систем Мюррея Боуена як пояснювальна модель в роботі з сім’єю. Актуальні проблеми психології: Консультативна психологія і психотерапія. Т.З. Вип.1. С. 132-140.
Хоменко-Семенова Л.О. (2020). Медіапсихологія: Методичні рекомендації для самостійної роботи для студентів спеціальності 053 «Психологія» очної та заочної форм навчання. К.: НАУ. 44 с.
Хоменко-Семенова Л., Прохоренко Я. (2021). Психологічні особливості адаптації майбутніх психологів до дистанційного навчання в умовах пандемії. «Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія». К.: НАУ. Вип. 19(2). С.159-170.
Хоменко-Семенова Л., Прохоренко Я. (2022). Вплив інформаційного контенту на емоційну стійкість студентів ЗВО в умовах воєнного стану. «Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія». К.: НАУ. Вип. 1(20). С.129-134.
Bukowski, W. M., & Sippola, L. K. (2003). How do friendship networks matter? Examining ways in which peer relationships influence social adjustment. Developmental Psychology, 39(3), 369-382.
Dewey, J. (1897). My Pedagogic Creed. The School Journal, 54(3), 77-80.
Cooley, C. H. (1902). Human Nature and the Social Order. New York: Charles Scribner's Sons.
Kokarevа, A., & Khomenko-Semenova, L. (2019) Analysis of professional motiveness and pedagogical Skills of Teachers. Danish Scientific Journal (DSJ), 28, 17-22.
Erikson, E. H. (1950). Childhood and Society. New York: W. W. Norton & Company.
Fullan, M. (2007). The New Meaning of Educational Change (4th ed.). Teachers College Press.
Harper, L. J. (1920). The Meaning of Socialization and Its Significance for Sociology. Journal of Educational Psychology, 11(1), 55-63.
Lacan, J. (1966). Écrits: A Selection. New York: W. W. Norton & Company.
Mead, G. H. (1934). Mind, Self, and Society. Chicago: University of Chicago Press.
Parsons, T. (1955). The Social System. Glencoe, IL: Free Press.
Piaget, J. (1932). The Moral Judgment of the Child. New York: Harcourt Brace & Company.
Watson, N. V., & Breedlove, S. M. (2016). The Mind's Machine: Foundations of Brain and Behavior (3rd ed.). Sunderland, MA: Sinauer Associates.
REFERENCES
Demydiuk N.P.(2022). Teoriia simeinykh system Miurreia Bouena yak poiasniuvalna model v roboti z simieiu Murray Bowen's Family Systems Theory as an Explanatory Model in Family Work. Aktualni problemy psykholohii: Konsultatyvna psykholohiia i psykhoterapiia. T.Z. Vyp.1. S. 132-140.
Khomenko-Semenova L.О. (2020). Mediapsykholohiia: Metodychni rekomendatsii dlia samostiinoi roboty dlia studentiv spetsialnosti 053 «Psykholohiia» ochnoi ta zaochnoi form navchannia Media Psychology: Methodological recommendations for independent work for students of specialty 053 "Psychology" of full-time and part-time forms of study. K.: NAU. 44 s.
Khomenko-Semenova L., & Prokhorenko Ya. (2021). Psykholohichni osoblyvosti adaptatsii maibutnikh psykholohiv do dystantsiinoho navchannia v umovakh pandemii Psychological features of adaptation of future psychologists to distance learning in a pandemic. «Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Psykholohiia». K.: NAU. Vyp. 19(2). S.159-170.
Khomenko-Semenova L., & Prokhorenko Ya. (2022). Vplyv informatsiinoho kontentu na emotsiinu stiikist studentiv ZVO v umovakh voiennoho stanu The impact of information content on the emotional resilience of university students under martial law. «Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Psykholohiia». K.: NAU. Vyp. 1(20). S.129-134.
Bukowski, W. M., & Sippola, L. K. (2003). How do friendship networks matter? Examining ways in which peer relationships influence social adjustment. Developmental Psychology, 39(3), 369-382.
Dewey, J. (1897). My Pedagogic Creed. The School Journal, 54(3), 77-80
Cooley, C. H. (1902). Human Nature and the Social Order. New York: Charles Scribner's Sons.
Kokareva, A., & Khomenko-Semenova, L. (2019) Analysis of professional motiveness and pedagogical Skills of Teachers. Danish Scientific Journal (DSJ), 28, 17-22.
Erikson, E. H. (1950). Childhood and Society. New York: W. W. Norton & Company.
Fullan, M. (2007). The New Meaning of Educational Change (4th ed.). Teachers College Press.
Harper, L. J. (1920). The Meaning of Socialization and Its Significance for Sociology. Journal of Educational Psychology, 11(1), 55-63.
Lacan, J. (1966). Écrits: A Selection. New York: W. W. Norton & Company.
Mead, G. H. (1934). Mind, Self, and Society. Chicago: University of Chicago Press.
Parsons, T. (1955). The Social System. Glencoe, IL: Free Press.
Piaget, J. (1932). The Moral Judgment of the Child. New York: Harcourt Brace & Company.
Watson, N. V., & Breedlove, S. M. (2016). The Mind's Machine: Foundations of Brain and Behavior (3rd ed.). Sunderland, MA: Sinauer Associates.