НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ В МЕТОДОЛОГІЧНОМУ І МЕТОДИЧНОМУ РАКУРСАХ АНАЛІЗУ: СУБ’ЄКТИВНИЙ І ОБ’ЄКТИВНИЙ ВИМІРИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.24.19253Ключові слова:
невизначеність як органічна ознака життя сучасної людини, методи діагностики толерантності до невизначеності, системна і синергетична стратегії поведінки в ситуаціяхАнотація
Стаття присвячена проблемі визначення стратегій поведінки особистості в ситуаціях невизначеності. Метою дослідження були аналіз і окреслення перспектив подальшого поглиблення методологічних основ та методичної бази вирішення в психології проблеми невизначеності, розкриття особливостей їх проекції на діяльність закладів вищої освіти як специфічних систем.
Дослідження ґрунтується на використанні методі: теоретичного аналізу, порівняння та узагальнення, теоретичного моделювання, спостереження, опитування.
В ході дослідження було обґрунтовано доцільність розгляду поведінки людини в складних життєвих умовах за двома стратегіями: системної, яка відображує схильність людини діяти в умовах стабільності, упорядкованості, наявності чітких орієнтирів, і синергетичної стратегію, яка базується на готовності приймати оптимальні рішення і здійснювати ефективні дії в умовах невизначеності. На підставі проведеного теоретичного аналізу визначено основні характеристики цих стратегій, доведено їх органічну пов’язаність з такими психологічними характеристиками особистості, як інтолерантність (при зорієнтованості на системну стратегію) і толерантність (при синергетичній стратегії) до невизначеності. Проаналізовано діагностичну базу виявлення показників толерантності/інтолерантності, яка на сьогодні склалась в психології.
Результати дослідження підтвердили доцільність використання двох видів стратегій для виявлення особливостей поведінки людини в ситуаціях невизначеності. На основі вихідної теоретичної моделі, що базується на принципі полярності, індивідуальні показники толерантності і інтолерантності розглядаються не як якісно відокремлені і відносно незалежні психологічні характеристики людини, а як певне їх співвідношення на континуумі потенційно можливих значень. Розширено набір конструктів, які можуть бути залучені для діагностики схильності людини до певної стратегії, здійснено їх диференціацію за шкалами. На конкретному прикладі показано, які емпіричні показники можуть бути отримані в прикладному дослідженні, яким чином може здійснюватись їх інтерпретації.
За результатами дослідження сформульовано висновки про сутність і особливості системної і синергетичної стратегій поведінки в ситуаціях невизначеності, доцільність введення цих понять в науковий тезаурус, потенційні можливості використання відповідної тематики наукових досліджень і запропонованої діагностичної методики при вивченні психологічних проблем вищої школи, інших соціальних систем.
Посилання
Корнилова, Т. В. (2014). Шкалы толерантности и интолерантности к неопределенности в модификации опросника C. Баднера. Экспериментальная психология, 1, 92–110.
Семиченко, В.А., & Артюшина, К.Г. (2019). Проблема невизначеності у теорії та практиці вищої школи. Вісник Національного авіаційного університеті. Серія: Педагогіка. Психологія. 1 (16). 141-152.
Семиченко, В.А. (2016). Теоретико-методологічні проблеми сучасної психології. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2 (9). 141-152.
Budner, S. (1962). Intolerfnce of ambiguity a sapersonality variable. Jоurnal of Personality 30 (1). 29-50.
McLain, D.L. (1993). The MSTAT-1: A new measure of an individual”soleranct for ambiguity.Educational and Psychological Measurement, 53 (1). 183-189.
Norton, R. W. (1975). Measurement of ambigulity tolerance. Jоurnal of Personality Assessment, 39(6). 607-619.
REFERENCES
Kornilova, Т. V. (2014). Shkaly tolerantnosti i intolerantnosti k neopredelennosti v modifikacii oprosnika C. Badnera [Scales of ambiguity tolerance and intolerance in the modification of S. Budner’s questionnaire]. Experimental Psychology, 1, 92-110.
Semychenko, V.A., & Artiushyna, K.H. (2019). Problema nevyznachenosti u teorii ta praktytsi vyshchoi shkoly [The problem of ambiguity in the theory and practice of higher education]. Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy. Psychology. 1(16). 141-152.
Semychenko, V. A. (2016). Teoretyko-metodolohichni problemy suchasnoi psykholohii [Theoretical and methodological problems of modern psychology]. Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy. Psychology. 2(9). 141-152.
Budner, S. (1962). Intolerance of ambiguity as a personality variable. Jоurnal of Personality, 30(1). 29-50.
McLain, D. L. (1993). The MSTAT-1: A new measure of an individual’s tolerance for ambiguity. Educational and Psychological Measurement, 53(1). 183-189.
Norton, R. W. (1975). Measurement of ambiguity tolerance. Jоurnal of Personality Assessment, 39(6). 607-619.
