РОЗВИТОК ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.23.18187Ключові слова:
лідер; лідерство; лідерські якості; студентська молодь; емоційний інтелект; самооцінка; мотиваціяАнотація
У статті проводиться теоретичний аналіз та емпіричне дослідження розвитку лідерських якостей студентської молоді.
Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні прояву лідерських якостей студентської молоді.
Результати. У ході емпіричного дослідження вдалося встановити: за методикою «Діагностика лідерських здібностей» (Е. Жариков, Е. Крушельницький) ми дослідили, що у 35% (14 респондентів із вибірки) лідерські здібності виражені на високому рівні, 45% (18 респондентів із вибірки) демонструють середній рівень прояву лідерських здібностей, 20% (8 респондентів із вибірки) показали низький рівень лідерських здібностей.
За методикою «Я лідер» отримали результати: у респондентів виражені високі показники в шкалі «уміння керувати собою» - 16 респондентів (40%), високі показники маємо у шкалі «Наявність творчого підходу», 27 респондентів – 67,5% з вибірки. «Організаторські здібності» та «Знання правил організаційної роботи» 60% (24 респонденти із вибірки) та 57,5% (23 респонденти із вибірки).
Співвідношення мотивів досягнення успіху та уникнення невдач у % за методикою А. Реана показало у 32,5% (13 респондентів із вибірки) мотивацію досягнення успіху; 35% (14 респондентів із вибірки) мають мотивацію з тенденцією до розвитку мотивації досягнення успіху; 17,5% (7 респондентів із вибірки) мають мотиваційний полюс який невизначений; студенти які мають схильність до уникнення невдач складають 10% (4 респонденти із вибірки); 5% (2 респонденти із вибірки) мають виключно мотивацію уникнення невдач.
За методикою «Тест на самооцінку особистості: Яреальне, Я-ідеальне» С.А. Будассі отримано результати: 12, 5% (5 респондентів із вибірки) мають високу самооцінку, 77,5% (31 респондент із вибірки) мають середню самооцінку, 10% (4 респонденти із вибірки) мають низьку самооцінку.
За тестом EQ Н. Холла за шкалами емпатія та управління емоціями інших людей чітко переважає середній рівень – по 57,5% та 55% кожна. Високі показники також спостерігаємо в цих шкалах – 32,5% та 22, 5%, найнижчі показники спостерігаємо за шкалами самомотивація 50% та управління своїми емоціями 42,5%.
Висновок. У ході теоретичного аналізу ми визначили лідерські якості студентської молоді як сукупність їх стійких особистісних властивостей, що розвиваються, проявляються, розвиваються у процесі спільної навчальної та позааудиторної діяльності, сприяють досягненню її цілей завдяки активності, мотивації, саморозвитку, емпатійності, впливати на поведінку інших, бути прикладом для них, вести за собою.
Спираючись на анліз літературних джерел та на визначення лвдерських якостей, ми виділили структуру лідерських якостей студентської молоді: організаційно-комунікативний компонент (схильність до лідерства, рівень саморегуляції, організаторські здібності); мотиваційно-ціннісний компонент (мотивація, прагнення до самоактуалізації, самосприйняття, самооцінка); емоційно-регулятивний компонент (емоційний інтелект, комунікативні здібності, емпатійність, відкритість).
За результатами авторської анкети доведено, що студенти чітко уявляють що таке лідерство, які лідерські якості притаманні лідеру, що сприяє і що заважає розвиткові лідерських якостей студентської молоді, виявили середні показники наявності лідерських якостей студентської молоді.
Подальші дослідження вбачаємо у розробці моделі розвитку лідерських якостей студентської молоді.
Посилання
Алфімов, Д. В. (2010). Зміст феномену «лідерські якості особистості». Педагогі¬ка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. Класич. приват. ун-т. Запоріжжя : [б. в.]. 11 (64). 44-51.
Татенко, В. О. (2004). Лідер ХХІ. Leader XXI: Соц.психолог. студії. К.: Корпорація. 198 с.
Хоменко-Семенова, Л. О. (2015). До проблеми формування творчих здібностей студентів ВНЗ у сучасному трансформаційному середовищі. Вісник Національного авіа-ційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія : зб. наук. праць. К.: НАУ. 6. 147–151.
Хоменко-Семенова, Л. О. (2015). Коучинг як ефективна технологія формування успішного студента. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. праць. К.: НАУ. 7. 135–139.
Хоменко-Семенова, Л. О. (2018). Креативний контекст підготовки практичних психологів у технічному університеті. Актуальні проблеми вищої професійної освіти: VІ Міжнародна науково-практична конференція, 23 березня 2018 р.: тези доп. К. 160–161.
Хоменко-Семенова, Л., & Істратов, К. (2022). Гендерні особливості розвитку лідерських якостей. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія». К.: НАУ. 2(22). 132-143.
Horishna, N., Slozanska, H., Soroka, O., & Romanovska, L. (2019). Exploring the leadership skills of pre-service social work students: implications for social work education. Problems of Education in the 21st Century, 77-5, 598–615. Retrieved from http://www.scientiasocialis.lt/pec/node/fi les/ pdf/vol77/598-615.Horishna_Vol.77-5_PEC.pdf [in Ukrainian].
Komives, S. R., Lucas, N., & McMaнon, T. R. (2013). Exploring leadersнip: For collegestudents wнo want to make a difference (3rd ed.). San Francisco, CA: Jossey-Bass.
Lawson, K. (2009). Leadership Development Basics (Training Basics). ASTD Press [in English].
