ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ТА ЙОГО ЧИННИКІВ У ПРОГРАМІСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.23.18181Ключові слова:
емоційне вигорання; мотивація; організаційна напруженість; самоорганізація; програмістиАнотація
У статті проаналізовано поняття емоційного вигорання, підходи до його вивчення; розглянуто психологічні особливості діяльності програмістів; охарактеризовано фактори виникнення емоційного вигорання у розробників програмного забезпечення; досліджені такі чинники емоційного вигорання як – перенапруження на роботі через надмірне навантаження, знецінення сутності роботи, яка стає нецікавою та емоційна нестабільність.
Мета статті полягає в теоретичному аналізі та емпіричному описі емоційного вигорання та його чинників у фахівців ІТ-сфери.
Методи аналізу систематизації та узагальнення теоретичного матеріалу сучасних наукових джерел з проблеми емоційного вигорання у професійній діяльності. У емпіричному дослідженні застосовані такі методики: Опитувальник вигорання К. Маслач, Тест мотиваційної структури Ф. Герцберга, Методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла, Методика «Індекс організаційної напруженості», Опитувальник самоорганізації діяльності Е.Мандрикової; методи математичної обробки: описові статистики (середнє арифметичне, відсотки), t-критерій Стьюдента, критерій кореляції r Пірсона, регресійний аналіз.
Результати. Встановлено, що основними чинниками вигорання програмістів є перенапруження на роботі через надмірне навантаження, знецінення сутності роботи та емоційна нестабільність.
Висновки: Проведене емпіричне дослідження психологічних чинників емоційного вигорання у програмістів дозволило виокремити основні організаційні, мотиваційні та особистісні фактори, що впливають на формування синдрому вигорання та його окремих симптомів. Серед методів профілактики та корекції емоційного вигорання найефективнішими вважаються впровадження системи надання психологічної допомоги в організації; навчання співробітників простим методикам релаксації, відволікання, переключення уваги, аутогенному тренуванню та медитаціям; розвиток вміння співробітників оптимально розподіляти навантаження, робити перерви на відпочинок та усвідомлювати обмеженість власних ресурсів. При проведенні психокорекції симптомів емоційного вигорання основна увага має бути спрямована на відновлення нормального функціонування емоційної сфери працівників, нормалізацію міжособистісних стосунків та формування позитивного ставлення до професійної діяльності та до себе як фахівця
Посилання
Андрющенко, О.В., & Бехтєва, Е.А. (2022). Професійне вигоряння програмістів у період пандемії та віддаленої роботи. Гуманітарний науковий журнал, 4(2), 8-15.
Булатевич, Н.М. (2005). Синдром емоційного вигорання: роль індивідуальних та організаційних чинників. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Соціологія. Психологія. Педагогіка, 22-23, 47-50.
Бутенко, Т.М. (2013). Сучасні методи діагностики трудової мотивації. Довідник з управління персоналом, 4, 57-60.
Бутько, А.Г. (2015). Особливості мотивації трудової діяльності програмістів. Молодий вчений, 12, 568-570.
Забара, І.В. (2018). Предиктори емоційного вигоряння у програмістів із ціннісним ставленням до професійної діяльності. Світ науки, культури, освіти, 4(71), 325-327.
Карамушка, Л.М. (Ed.), Креденцер, О.В., Терещенко, К.В., Лагодзінська, В.І., Івкін, В.М. & Ковальчук, О.С. (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій: психологічний практикум. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
Карамушка, Л.М., & Терещенко, К.В. (2018). Модифікація та адаптація методики «Індекс організаційної напруженості». Організаційна психологія. Економічна психологія, 4(15), 48-59.
Мандрикова, Є.Ю. (2010). Розробка опитувальника самоорганізації діяльності (ОСД). Психологічна діагностика, 2, 87-111.
Федоришин, Г., & Боярчук, Ю. (2019). Особливості мотивації професійної діяльності працівників ІТ-сфери. Збірник наукових праць: психологія, 23, 101-110.
Чернякевич, Е.Ю. (2022). Взаємозв'язок професійного вигоряння та прихильності працівника організації. Вісник університету, 7, 207-216.
Armstrong, D.J., Brooks, N.G., & Riemenschneider, C.K. (2015). Exhaustion from information system career experience: implications for turn-away intention, MIS Quarterly, 3, 713-728.
Freudenberger, H. (1974). Staff burn-out. Journal of Social Issues, 30(1), 159-165.
Hickman, A., & Wigert, B. (2020). Lead Your Remote Team Away From Burnout, Not Toward It. GALLUP. Retrieved from URL: https://www.gallup.com/workplace/312683/lead-remote-teamaway-burnout-not-toward.aspx
Maslach, C. (2017). Finding solutions to the problem of burnout. Consulting Psychology Journal: Practice and Research, 143-152.
Maslach, C., Schaufeli, W., & Leiter, M. (2001). Job Burnout. Annual Review of Psychology, 52(1), 397-422.
Maudgalya, T., Wallace, S., Daraiseh, N., & Salem, S. (2006). Workplace stress factors and ‘burnout’ among information technology professionals: a systematic review. Theoretical Issues in Ergonomics Science, 7(3). 285-297.
Mellblom, E., Arason, L., & Gren, R. (2019). The connection between burnout and personality types in software developers. Retrieved from URL: https://www.researchgate.net/publication/333993642_The_Connection_Between_Burnout_and_Personality_Types_in_Software_Developers
Moore, J.E. (2000). One road to turnover: an examination of work exhaustion in technology professionals. MIS Quarterly, 4(1), 141-168.
Perlman, B., & Hartman, E.A. (1982). Burnout: Summary and future and research. Human relations, 35(4), 283-305.
Pines, A.M., & Aronson, E. (1981). Burnout: From tedium to personal growth. N. Y.: Free Press.
Shih, S.P., Jiang, J.J., Klein, G., & Wang, E. (2011). Learning demand and job autonomy of IT personnel: impact on turnover intention. Computers in Human Behavior, 6, 2301-2307.
Wigert, B., & Robison, J. (2020). Remote Workers Facing High Burnout: How to Turn It Around. GALLUP. Retrieved from URL: https://www.gallup.com/workplace/323228/remoteworkers-facing-high-burnout-turn-around.aspx
World Health Organization (2023). ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (ICD-11 MMS). Retrieved from URL: https://icd.who.int/browse11/l-m/en
