ЧИННИКИ РОЗВИТКУ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.22.17619Ключові слова:
дистанційне навчання; заклад вищої освіти; інформаційно-комунікаційні технології; медіаосвіта; медіаграмотність; медіакомпетентність; освітні платформи; освітні технології; майбутні практичні психологиАнотація
У статті проводиться аналіз проблем медіакомпетентності майбутніх практичних психологів. Розглядаються та аналізуються основні елементи, переваги та недоліки дистанційної освіти, а також прогнозуються перспективи її розвитку в сучасному університеті.
На основі теоретичного аналізу дослідження доводиться, що розвиток медіакомпетентності підвищується з використанням новітніх інформаційно комунікаційних технологій (ІКТ), освітніх тренінгів з медіаграмотності.
Спираючись на дослідження проблем розвитку медіакомпетентності майбутніх практичних психологів нами було проведено дослідження на освітній платформі Google Classroom за допомогою Blank Quiz. Вибірку склали здобувачі вищої освіти І-ІV курсів Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету спеціальності 053 «Психологія» Освітньої програми «Практична психологія».
Результати дослідження показали, що більшість студентів мають достатній рівень медіакомпетентності, проте виникає необхідність у забезпеченні освітнього середовища університету медіаосвітніми платформати. За результатами опитування студенти звертають увагу на необхідність модернізації підходу до самостійної роботи у ЗВО, зокрема, посиленні концентрації уваги на завданнях, які передбачають критичний аналіз текстів, інтерпретацію медіаконтенту.
Визначено шляхи успішного розвитку медіакомпетентності майбутніх практичних психологів, які полягають у залученні медіаконтенту до навчального процесу. Визнано роль соціальних мереж, оскільки результати дослідження показали їх вагомість як у навчальній діяльності, так і повсякденному використанні; тренінгів та майстер-класів з медіаграмотності. Разом з тим, важливою є роль викладача у включені медіаконтенту в навчальний процес здобувачів вищої освіти
Посилання
Бакка, Т. (2016). Медіаграмотність і критичне мислення на уроках суспільствознавства: посібник для вчителя. Т. Бакка, О. Бурім, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мокрогуз; ред. В. Іванов, О. Волошенюк. Київ: Центр вільної преси, АУП, 243 с.
Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. Освіта. 2010. 7-14 лип. С. 3-4.
Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). [online]. Available: https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_n ova_redaktsiya.
Концепція нової української школи. [online]. Available: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html.
Хоменко-Семенова, Л. (2020). Медіапсихологія : Методичні рекомендації до самостійної роботи для студентів спеціальності 053 «Психологія» очної та заочної форм навчання. К.: НАУ, 44 с.
Al-Msie’deen, R., Blasi, A.H. & Alsuwaiket, M.A. (2021). Constructing a software requirements specification and design for electronic IT news magazine system. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 8(11): 104-118. DOI: https://doi.org/10.21833/ijaas.2021.11.014
Choi, S. (2021). News gap in a digital news environment: Calibrating editorial importance from user-rated news quality and identifying user characteristics that close the news gap. New Media & Society. 23(12): 3677-3701. DOI: https://doi.org/10.1177/1461444821999037
Genedy, L.M.S. (2021). The implementation of smartphones in the instructional process in the views of the female students at Hail University. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 8(11): 30-36. DOI: https://doi.org/10.21833/ijaas.2021.11.004
Ho, T.T.Q., Huynh, S.V., & Chi, V.L.T. (2021). Impact of problematic Facebook use, loneliness, and poor sleep quality on mental health. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 8(9): 112-118. DOI: https://doi.org/10.21833/ijaas.2021.09.015
Kokarieva, A., Khomenko-Semenova, L., Glushanytsia, N., Ievtushenko, I., & Odarchenko, R. (2019). Information and Communication Technologies in the Professional Training of Engineers. International Workshop on Conflict Management in Global Information Networks (CMiGIN 2019), Lviv, Ukraine, 29 November, 2019, CEUR-WS.org, online.
Pereira, S. & Moura, P. (2019). Assessing media literacy competences: A study with Portuguese young people. Autism. 34(1): 678-689. DOI: https://doi.org/10.1177/ 1362361316671845
Tian et al., Y., Yang J. & Chuenterawong, P. (2021). Share or not? Effects of stereotypes on social media engagement using the stereotype content model. Journalism practice. DOI: https://doi.org/10.1080/17512786.2021.1927804
Van der Meer & Hameleers, M. (2021). Fighting biased news diets: Using news media literacy interventions to stimulate online cross-cutting media exposure patterns. New Media & Society. 23(11): 3156-3178. DOI: https://doi.org/ 10.1177/1461444820946455
Yanardağoğlu, E. (2021). Just the way my generation reads the news: News consumption habits of youth in Turkey and the UK. Global Media and Communication. 17(2): 149-166.
