ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ У ПЕРІОД ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.22.17601Ключові слова:
дистанційне навчання; електронне навчання; інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ); Інтернет; мультимедійні ресурси; освітні платформи; німецька мова; соціальні мережіАнотація
Стаття присвячена висвітленню теоретико-практичного досвіду використання ІКТ у процесі навчання німецької мови здобувачів вищої освіти Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» .
Метою статті є дослідити роль сучасних інформаційно-кумунікаційних технологій у вивченні німецької мови здобувачами вищої освіти спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» освітнього ступеня «Бакалавр» під час дистанційного навчання та проаналізувати основні форми організації роботи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Основна увага зосереджується на практичних засобах використання ІКТ на заняттях з німецької мови для здобувачів вищої освіти, таких як відеоконференції, аудіозаписи, соціальні мережі, мультимедійні презентації, комп’ютерні програми, електронні довідники, онлайнсловники, віртуальне навчальне середовище, блоги, онлайн-платформи для вивчення іноземних мов тощо. Охарактеризовано специфіку обраних онлайн платформ із вивчення німецької мови, які дозволяють в умовах змішаного та дистанційного навчання проводити якісну підготовку студентів закладів вищої освіти. Акцентовано увагу на підході до безперервної освіти, який надає можливість розвитку навичок самоосвіти й дослідницько-пошукової діяльності здобувачів вищої освіти та сприяють ефективному навчальному процесу.
Доводиться, що ІКТ підвищюють ефективність навчально-виховного процесу; допомагають у пошуку нових, нетрадиційних форм і методів навчання; сприяють проводенню якісного моніторингу навчальної діяльності здобувачів вищої освіти, а також – підвищенню інтересу до навчання та мотивації навчальної діяльності студентів, розвитку активності, самостійності та творчих навичок
Посилання
Висоцька, О.Є. (2018). Педагогічні інновації в контексті викликів 21 століття. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Філософія, теорія та практика випереджаючої освіти для сталого розвитку” / Зб. Охотник.
https://uni sport.edu.ua/sites/default/files/konferencya/konferenciya.pdf
Глазунова О. Г., Волошина Т. В., & Корольчук В. І. (2020). Гібридне хмарно орієнтоване навчальне середовище для проектної командної роботи майбутніх IT-фахівців. Інформаційні технології та засоби навчання, 77(3), 114-128. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/issue/view/106
Гуржій, А. М., & Лапінський, В. В. (2013). Електронні освітні ресурси як основа сучасного навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів. Journal of Information Technologies in Education, 15, 30-37. http://ite.kspu.edu/2013/issue-15
Островська, Г. О. (2020). Шкільне вивчення літератури на засадах змішаного навчання. Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції з філософсько-світоглядних, культурологічних контекстів неперервної освіти : http://dano.dp.ua/attachments/article/392/
Тимофєєва, О.Я. (2019). Підвищення мотивації до професійної комунікації англійською мовою у курсантів морських вищих навчальних закладів. Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Педагогіка. Соціальна робота”, 1(42), 240-248. https://ouci.dntb.gov.ua/uk/works/4O8xJppl/
Chen, B., Seilhamer, R., Bennett, L., & Bauer, S. (2015). Students’ mobile learning practices in higher education: a multi-year study. EDUCAUSE Review July/August 2015. https://er.educause.edu/articles/2015/6/students-mobile-learning-practices-in-higher-education-a-multiyear-study
Hockly, N. (2012). Mobile learning. ELT Journal, 67(1), 8084. https://academic.oup.com/eltj/article-abstract/67/1/80/437283
Mobo, F. D. (2020). Using learning management systems in an Internet of things (IOT) smartphone device amidst COVID-19 crisis. American Research Journal of Computer Science and Information Technology Volume, 4(1), 13. https://www.arjonline.org/papers/arjcsit/v4-i1/2.pdf
Newman, P. (2002). Exploring discussion lists: steps and directions. In the Proceedings of Joint Conference of Digital Libraries, Portland, Oregon. Available from [Accessed 20th of April, 2011]
Parry, D. (2011). Mobile perspectives on teaching: mobile literacy. EDUCAUSE Review, 46(2), 14–18. https://er.educause.edu/-/media/files/article-downloads/erm1120.pdf
Sheremet, M., Leniv, Z., Loboda, V., & Maksymchuk, B. (2019). The development level of smart information criterion for specialists’ readiness for inclusion implementation in education. Information Technologies and Learning Tools, 72, 273285. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2561
UNESCO IITE. (2019). UNESCO ICT Competency Framework for Teachers. UNESCO.org https://iite.unesco.org/wp-content/uploads/2019/05/ICT-CFT-Version-3-Russian-1.pdf
Upadhyay, S. (2018). A conceptual model incorporating Twitter as a Language Tool in ESL/EFL Learning. TESOL International Journal, 13(4). https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1244154.pdf
