МОТИВАЦІЙНІ ЧИННИКИ ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ ВИКЛАДАЧІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.21.17100Ключові слова:
слова: викладачі педагогічних коледжів; мотиваційні чинники; мотивація; особистісне зростання; фахова передвища освітаАнотація
Метою статті є дослідження мотиваційних чинників особистісного зростання викладачів. У даній статті ми реалізували такі завдання: на підставі аналізу закордонної та вітчизняної літератури ми виокремили чинники мотивації особистісного зростання, провели та обґрунтували результати кластерного аналізу чинників мотивації особистісного зростання викладачів педагогічних коледжів.
Процедура дослідження. У дослідженні взяли участь 290 викладачів педагогічних коледжів з різних регіонів України.
Для дослідження мотивації особистісного зростання викладачів закладів фахової передвищої освіти було використано опитувальник «Комплексна самооцінка особистісного зростання» (Андрєєв, 2013). Відповідно до цього опитувальника було визначено 1) показники мотивації: самовідношення, рефлексія, оригінальність, відповідальність, відкритість особистості новим ідеям, новому досвіду, готовність ризикувати, помилятись, відмовлятись від старих звичок, впевненість в собі, власних силах, самоповага, інтерес до змісту діяльності, позитивне ставлення до педагогічної діяльності, орієнтування в часі, цілісне сприйняття світу, розвиток емоційного інтелекту; 2) чинники мотивації: здатність до саморозвитку, сенситивність (зовнішню афективну сенситивність, внутрішню афективну сенситивність та внутрішню сенсорну афективність), адекватність сприйняття, адекватність самовираження в контакті, якість життя, дбайливість й екологічність, прийняття себе, прийняття інших (толерантності), довільна саморегуляція, творчий стан, якість міжособистісних відносин, інтуїція.
Одержані результати підлягали математико-статистичному аналізу з використанням комп’ютерної програми SPSS (версія 23,0).
У результаті кластерного аналізу було виокремлено п’ять кластерів досліджуваних викладачів за рівнями мотивації особистісного зростання (низький, нижчий за середній, середній, вищий за середній, високий) та охарактеризовано кожен з них.
Висновки. Майже половина (47,1 %) викладачів закладів фахової передвищої освіти характеризуються недостатнім рівнем мотивації особистісного зростання, що може позначатися негативним чином і на якості освіти здобувачів освіти, і на особистості самих педагогів.
Посилання
Абсалямова, Я. В. (2014). Мотивація як головний фактор професійної самореалізації викладача іноземних мов технічного ВНЗ. Міжнародний науковий вісник: збірник наукових статей за матеріалами XXVІI Міжнародної науково-практичної конференції, Ужгород – Будапешт, Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», (8(27)). 73-80.
Андрєєв, О. С. (2013). Новий метод оцінки особистісного зростання. Збірник наукових праць Проблеми сучасної психології, (20).
Кремінь, В. Г.(2008) Енциклопедія освіти. Київ: Юрінком Інтер. 1038.
Міляєва, В. Лебідь, Н. (2014). Мотивація професійного вдосконалення як чинник розвитку лідерства в освіті. Теоретичний та науково-методичний часопис Вища освіта України (4) Тематичний випуск Університет і лідерство, 21-26.
Осовська, Г.В. Крушельницька, О.В. (2010). Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник. Київ: Кондор. 224.
Поліщук, О.М. (2022). Мотивація та її ресурси в освітньому просторі. Вплив комунікативно-інформаційного простору на психологічні особливості й особистісні ресурси людини в умовах дії дестабілізаційних факторів на суспільство : монографія. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т, 344.
Приходько, Т. П. (2012). Мотивація професійного самовдосконалення викладача економічного напряму як складова його готовності до педагогічної діяльності у вищій школі. Ефективна економіка. (3).
Сиско, Н. М. (2018). Мотивація як важливий чинник неперервного професійного розвитку викладача закладу професійної освіти. Збірник наукових праць Кам'янець-подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна, (24), 177-180.
Gayomale-Sala, Mavic Comighud, Sheena Mae. (2020). Motivational Factors in Relation to Teachers' Performance. 5. 1-26. 10.5281/zenodo.3866127.
Han, Jiying Yin, Hongbiao | Boylan, Mark (Reviewing Editor) (2016). Teacher motivation: Definition, research development and implications for teachers, Cogent Education, 3:1, DOI: 10.1080/2331186X.2016.1217819
Kapralova, I., Shapovalenko, N., Bulvinska, O. (2022). Motivation for professional self-development of teachers of higher education institutions. Continuing Professional Education: Theory and Practice, (3), 62–69. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2022.3.8
Kızıltepe, Zeynep (2008). Motivation and demotivation of university teachers, Teachers and Teaching, 14:5-6, 515-530, DOI: 10.1080/13540600802571361
Lazarides, Rebecca Schiefele, Ulrich (2021). Teacher motivation: Implications for instruction and learning. Introduction to the special issue, Learning and Instruction, (76) ISSN 0959-4752,
Watt, H. M. G., Richardson, P. W. (2015). Teacher Motivation, Editor(s): James D. Wright, International Encyclopedia of the Social Behavioral Sciences (Second Edition), Elsevier, 64-71. ISBN 9780080970875, https://doi.org/10.1016/B978-0-08-097086-8.26082-0.
Watt, H. M. G., Richardson, P. W. (2008). Motivation for teaching. Learning and Instruction, 18, 405–407.10.1016/j.learninstruc.2008.06.009).
Xin, Zhang, Wilfried, Admiraal Nadira, Saab (2021). Teachers’ motivation to participate in continuous professional development: relationship with factors at the personal and school level, Journal of Education for Teaching, 47:5, 714-731, DOI: 10.1080/02607476.2021.1942804.
