ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ВИБІР СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТІ

Анотація

Метою дослідження є вивчення впливу емоційного інтелекту осіб юнацького віку на вибір стратегії поведінки в конфлікті. Актуальність дослідження визначено сьогоденням, соціально-політичною ситуацією як в Україні так і цілому світі.  Застосовано такі методи психодіагностичного дослідження: методика діагностики емоційного інтелекту Н. Холла; опитувальник Томаса-Кілмена «Визначення типу поведінки особистості у конфліктній ситуації», тест «Самооцінка конфліктності» В. Ряховського та тест соціального самоконтролю М. Снайдера (в адаптації А. Рукавишнікова та М. Соколової). Результати. В ході емпіричного дослідження було встановлено, що у майже половини респондентів було виявлено низький рівень емоційного інтелекту. Досліджуючи складові емоційного інтелекту було визначено, що у здобувачів є проблеми із управлінням своїми емоціями та самомотивацією, а найкраще розвинені емоційна обізнаність  та емпатія. В той же час, було встановлено той факт, що за результатами опитувальника Томаса-Кілмена «Визначення типу поведінки особистості у конфліктній ситуації», більшість респондентів використовують стратегії уникнення та компромісу. Спираючись на результати методики «Самооцінка конфліктності» В. Ряховського було визначено, що у більшої частини респондентів (60,0%) слабо виражена конфліктність. В той же час, у чверті (25,0%) респондентів виявлено виражену або високо виражену конфліктність. Також було визначено, що за результатами тесту соціального самоконтролю М. Снайдера (в адаптації А. Рукавишнікова та М. Соколової) більша половина (56,6%) респондентів мають середній рівень соціального самоконтролю. Висновки. За результатами статистичної обробки даних було визначено існування додатного кореляційного зв’язку між рівнем емоційного інтелекту та стратегією поведінки в конфлікті «співробітництво» (р ≤ 0,01), стратегією «компроміс» (р ≤ 0,05) та від’ємного кореляційного зв’язку зі стилем «уникнення» (р ≤ 0,01). Також було виявлено існування додатних кореляційних зв’язків між такими компонентами емоційного інтелекту, як «самомотивація» та «управління своїми емоціями» зі стратегією поведінки в конфлікті «співробітництво» (р ≤ 0,05), «емоційна обізнаність» та «розпізнання емоцій інших людей» зі стратегією «компроміс» (р ≤ 0,05), «емоційна обізнаність» зі стратегією «співробітництво» та «емпатія» зі стратегією «компроміс» (р ≤ 0,01). Виявлено від’ємні кореляційні зв’язки між «емоційною обізнаністю», «управлінням власними емоціями» та стратегією «уникнення» (р ≤ 0,01), між «розпізнанням емоцій інших людей» та стратегією «суперництва» (р ≤ 0,01), між емпатією на «суперництвом» (р ≤ 0,01). Таким чином, зроблено висновок, про вплив емоційного інтелекту на вибір стратегії поведінки в конфлікті у осіб юнацького віку