ГОЛОГРАФІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ В УМОВАХ ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.21.17091Ключові слова:
голографічні технології навчання; інформаційні системи; навчальний процес; освітньо-інформаційне середовище; підготовка майбутніх інженерівАнотація
У статті представлені результати підготовки майбутніх інженерів за допомогою голографічних технологій для проведення лекційних, практичних та лабораторних занять. Коли відбувається глобальні зміни (пандемія, війна) освіта стикається з ризиком того, що не зможе продовжити свої звичні процеси і повинна перейти до миттєвих управлінських змін. Мета статті полягає в тому, щоб визначити та окреслити позитивні елементи голографічних технологій, які допоможуть підвищити інтерактивність у процесі викладання та навчання. Завдання дослідження полягає у знаходженні альтернативного рішення щодо залучення новітніх технологій навчання у підготовку майбутніх інженерів. Як свідчить досвід, у такому випадку, освітньо-інформаційне середовище є найкращим рішенням для проведення занять. Але проблема навчання полягає в інтерактивності студента щодо покращення мотивації майбутніх фахівців за допомогою новітніх технологій. У технічному університеті пропонуємо запровадити інноваційні методи викладання та навчання, включаючи ігри, моделювання та голограми. Тим часом, підготовка є не лише передавання знань, але й активний, конструктивний та когнітивний процес, за допомогою якого майбутній інженер управляє внутрішніми ресурсами для формування ключових професійних компетентностей. Методи дослідження полягають у вивченні й узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду для обґрунтування концептуальних положень голографічних технологій навчання, структурно-наукового аналізу, а також спостереження за навчальним процесом. Результати. Для покращення підготовки майбутніх інженерів в умовах освітньо-інформаційного середовища голографічні технології можуть бути корисні та стати ще одним ресурсом, який може змінити спосіб створення та проведення занять. Щоб отримати цей результат, необхідно вивчити доцільність голографічних технологій відповідно до підготовки в умовах освітньо-інформаційного середовища. У статті розкрито сутність розглянутих голографічних технологій, описано переваги та особливості їх впровадження у навчальній процес технічного університету. Це допомагає студентам активізувати пізнавальну діяльність та стимулювати їх до самоосвіти. У ході опрацювання низки дослідницьких ідей запропоновані різні наукові підходи до трактування терміну «голографічні технології». Висновок. Відповідно до наявних концепцій̆, голографічні технології розглядають як результат творчого процесу і як процес впровадження нововведень. Визначені особливості, перспективи впровадження голографічних технологій̆ у навчальний процес технічного університету потребують подальшого детального аналізу та вивчення в комплексній взаємодії̈ з інформаційними системами
Посилання
Биков, В. Ю. (2012). Інноваційний розвиток засобів і технологій систем відкритої освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. праць, Випуск 29. Київ-Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 32-40.
Василенко, Н. В. (2015). Хмарні технології в управлінні навчальним закладом / Н. В. Василенко. – Х. : Вид. група «Основа», 112 с.
Полянський, П.В., Фельде, Х.В., Богатирьова, Г.В. (2013). Голографія. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 208 с.
Рахманов, В. О. (2015). Методичні засади формування освітньо-інформаційного середовища у вищому технічному навчальному закладі. Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Педагогіка. Психологія : зб. наук. праць. К : НАУ, вип. 2 (7), 98-103.
Спірін, О. М., Головня, О. С. (2018). Застосування технологій віртуалізації Unix-подібних операційних систем у підготовці бакалаврів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання, 3 (65), 201-222.
Спірін, О. М., Вакалюк, Т. А. (2018). Хмаро орієнтовані інтелектуальні карти як засіб інформаційно-аналітичної підтримки професійної діяльності викладача. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. пр., вип.1. Бердянськ : БДПУ, 227-234.
Abbasi, H., Zarei, T., Jalali Farahani, N., Granmayeh, Rad A. (2014). Studying the recent improvements in holograms for three-dimen- sional display. Int. J. Opt. 2014, 1–7.
Agocs, T., Balogh, T., Forgacs, T., Bettio, F., Gobbetti, E., Zanetti, G., Bouvier, E. (2006). ‘A large scale interactive holographic display’, in VR ‘06: Proceedings of the IEEE Virtual Reality Conference, IEEE Computer Society, Washington, DC, USA, 57.
Aina, O. (2010) Application of Holographic Technology in Education. Kemi-Tornio University of Applied Sciences, Tornio, 67.
Bailenson, J. N., Yee, N., Blascovich, J., Beall, A. C., Lundblad, N., Jin, M. (2008). The use of immersive virtual reality in the learning sciences: Digital transformations of teachers, students, and social context. The Journal of the Learning Sciences, 17(1), 102-141.
Balogh, T., Dobranyi, Z., Forgacs, T., Molnar, A., Szlobod, A.L., Gobbetti, E., Marton, F., Bettio, F., Pintore, G., Zanetti, G., Bouvier, E. Klein, R. (2006). An interactive multi-user holographic environment’, in SIGGRAPH ‘06: ACM SIGGRAPH 2006 Emerging Technologies, ACM Press, New York, NY, USA, 18.
Ezenwoke, A., Ezenwoke, O., Adewumi, A., Omoregbe, N. (2016). Wearable technology: opportunities and challenges for teach- ing and learning in higher education in developing countries. INTED2016 Proceedings, vol. 1, Valencia, España, 1872–1879.
Gallagher, M., Bayne, S. (2018). Future teaching trends: science and technology. Near Futu Teach, 1–10.
Katsioloudis, P., Jones, M. (2018). A Comparative Analysis of Holographic, 3D-Printed, and Computer- Generated Models: Implications for Engineering Technology Students’ Spatial Visualization Ability. Journal of Technology Education, 29 (2), 36-53.
Martín-Gutiérrez, J., Mora, C.E., Añorbe-Díaz, B., González-Marrero, A. (2017). Virtual technologies trends in education. Eurasia J. Math. Sci. Technol. Educ. 13, 469–486.
Mohd, N.M., Abd, N.D. (2016) A review of application of 3D hologram in education: a metaanalysis. In: 2016 IEEE 8th International Conference on Engineering Education Enhancing Engeering Education Through Academic Collaboration ICEED 2016, IEEE, 257–260.
Orcos, L., Magreñán, Á.A. (2018). The hologram as a teaching medium for the acquisition of STEM contents. Int. J. Learning Technology, Vol. 13, No. 2, 163-177.
Paredes, S. G., Vázquez, N. R. (2020) Is holographic teaching an educational innovation? vol. 14, 1321–1336.
Rivera, R., Tarín, C. (2015). Learning and teaching technology options, 1–134.
Potkonjak, V., Gardner, M., Callaghan, V., Mattila, P., Guetl, C., Petrović, V.M., et al. (2016). Virtual laboratories for education in science, technology, and engineering: a review. Comput. Educ. 95, 309–327.
Redmond, P., Lock, J., Danaher, P. (2015). Educational innovations and contemporary technologies: enhancing teaching and learning, 1st edn. Palgrave Macmillan, Hampshire, 169.
Sando, Y., Satoh, K., Kitagawa, T., Kawamura, M., Barada, D., Yatagai, T. (2018). Super-wide viewing-zone holographic 3D display using a convex parabolic mirror. Scientific Reports, 8 (1), 1-8.
Subrahmanyam, V., Swathi K. (2018). Artificial Intelligence and its Implications in Education. Int. Conf. Improv. Access to Distance High. Educ. Focus Underserved Communities Uncovered Reg. Kakatiya University, 1–11.
Upadhye, S. (2013). Use of 3D Hologram Technology in Engineering Education. IOSR Journal of Mechanical and Civil Engineering, 62-67.
Zapata, L., & Larrondo, M. (2016). Models of collaborative remote laboratories and integration with learning environments. Int. J. Online Eng. 12, 14–21
