ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК НА СТАТУС ПІДЛІТКІВ У ГРУПІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.20.16920Ключові слова:
підлітки; індивідуально-психологічні особливості; самооцінка; міжособистісне спілкування; я-концепція; стату; соціалізація; атракціяАнотація
Метою цього дослідження є вивчення індивідуально-психологічних якостей підлітка як складової, що впливає на різні аспекти діяльності особистості та взаємодії з оточуючими. Особливим постає питання дослідження соціально-психологічного статусу серед підлітків та оцінка індивідуально-психологічних якостей, які сприяють цьому. Застосовано такі методи: опитувальник Кеттела для підлітків 14PF; методика «Визначення загальної самооцінки» Г.Н Казанцевої; тест міжособистісних відносин Т. Лірі; соціально-психологічний тест «Соціометрія» Дж. Морено; метод математичної обробки даних – коефіцієнту рангової кореляції Спірмена. Результати. В ході емпіричного дослідження було встановлено, що для даної вибірки підлітків характерні екстравертованість, врівноважений рівень емоційної стійкості, сором’язливість, енергійність, середній рівень самоконтролю, слабка мотиваційна діяльність. В той же час було встановлено той факт, що найбільша кількість респондентів має адекватну самооцінку, далі за кількістю йдуть респонденти з низьким рівнем самооцінки, і найменша кількість респондентів має високий рівень самооцінки. За результатами методики виявлення рівня міжособистісних відносин Т. Лірі було встановлено, що для підлітків характерні такі риси, як домінантність та дружелюбність. За результатами методики «Соціометрія» Дж. Морено було встановлено, що за результатами групових виборів найбільша кількість респондентів є позитивним вибором групи, а респондентів, які не мають жодного вибору у групі немає. Висновки. Так, було встановлено існування двосторонніх кореляційних зв’язків між шкалами специфіки взаємовідносин членів колективу та рівнями міжособистісних відносин (р ≤ 0,05). Також було встановлено існування двосторонніх кореляційних зв’язків між шкалами «дружелюбність» та кількістю позитивних виборів групи в соціометрії (р ≤ 0,05), та між індивідуальними властивостями і рисами характеру та специфікою взаємовідносин членів колективу (р ≤ 0,05). Таким чином, було зроблено висновок, що індивідуально-психологічні особливості підлітків мають вплив на їх статус в групі
Посилання
Адлер, А. (1998). Воспитание детей. Взаимодействие полов. Ростов-на-Дону: Феникс, 448.
Кон, И. С. (1990). Психология ранней юности. Москва: Просвещение, 212.
Максименко, С.Д. (2007). Психологія особистості: підручник. Київ: КММ, 296.
Морено, Я.Л. (2004). Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе. Руководство Практического Психолога. Москва: Академический проект, 320.
Мясищев, В. Н. (2011). Психология отношений. Москва: Изд-во Московского психолого-социального ин-та, 356.
Обозов, Н.Н. (1979). Межличностные отношения. Ленинград, 172.
Обозов, Н.Н. (1978). Эффективность групповой деятельности в связи с некоторыми социально-психологическими характеристиками членов малой группы. Человек и общество: Сборник статей. 9. 25-36.
Психология подростка. СПб.: пройм-ЕВРОЗНАК, 2003. 399-400.
Bernstein, R. (1980). The development of the self-esteem during adolescence. Journal of Genetie Psychology, 136
Downloads
Опубліковано
Версії
- 2022-11-04 (2)
- 2022-11-04 (1)
