ОСОБЛИВОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ В УМОВАХ ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.20.16915Ключові слова:
вища освіта; індивідуальний підхід; майбутні фахівці; освітній процес; освітньо-інформаційне середовище; особистісно-орієнтована траєкторія навчанняАнотація
У статті проаналізовані особливості індивідуального підходу до підготовки майбутніх фахівців щодо використання освітньо-інформаційного середовища, який охоплює предмети, уявлення, поняття, стереотипи, особистісні зміни у навчанні. Мета дослідження полягає у створенні індивідуального підходу до підготовки майбутніх фахівців в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету. Методи дослідження полягають у вивченні й узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду для обґрунтування концептуальних положень і індивідуального підходу майбутніх фахівців в умовах освітньо-інформаційного середовища, структурно-наукового аналізу, а також спостереження за навчальним процесом. В умовах освітньо-інформаційного середовища майбутній фахівець розвивається як носій суб’єктного досвіду. Результати. Створюється сучасний тип відносин викладача і майбутнього фахівця в лекційно-практичній системі навчання за допомогою інформаційних систем. У професійній діяльності майбутній фахівець діє не за стороннім, а за власним планом, створеним або перетвореним у процесі активної творчої діяльності, прогнозуючи, передбачаючи, обґрунтовуючи відповідним чином результат. На кожному етапі підготовки майбутній фахівець вибирає свою власну траєкторію навчання, підкорюючи пізнавальним закономірностям функціонування інформаційних потоків та тим цілям, які ставить перед ним освітній процес. У цьому випадку об’єктами траєкторії навчання стають елементи навчальної та робочої програм, позаурочних занять, а також ті дії, які накопичують життєвий досвід студента. Здебільшого інформаційна траєкторія навчання студента є прогнозованою, але не завжди оптимальною. Це пояснюється тим, що у багатьох випадках майбутні фахівці не в повній мірі уявляють собі, чим вони можуть займатися у майбутньому, що вони насправді можуть, до чого мають схильності, які якості мають розвивати, і яку мету собі поставити, до чого прагнути. Іншою причиною є відсутність або брак інформації про можливості майбутньої самореалізації. Діючи у відомій йому сфері доповнюючи запропоновану ситуацію, приміряючи відомі способи дії до нетипового завдання, майбутній фахівець поступово приходить до думки, що потрібні відповідні компетентності, які необхідні для виконання поставленого завдання, спираючись на суб’єктний досвід пошукової діяльності. Розв’язування професійних задач в умовах освітньо-інформаційного середовища сприяє не тільки формуванню особистісно-інтегрованих компетентностей, але й допомагає формуванню тих якостей його особистості, які необхідні в майбутній фаховій діяльності. Розроблений індивідуальний підхід до підготовки привчає майбутніх фахівців до свідомої й активної праці, оскільки в неї майже немає можливості ухилятися від виконання навчальних завдань, що надає можливість майбутньому фахівцю наглядно побачити скільки зусиль та часу корисно (марно) було втрачено, наскільки він просунувся (відстав) від своїх колег, а викладачу виявити результати успіху (прогалин) у майбутнього фахівця. У відповідних умовах усувається вплив випадкових факторів, а підсумкова оцінка контролю знань є об’єктивною тому, що базується на оцінюванні всіх видів робіт за всіма темами модулями протягом тривалого часу. Висновки. Кожний майбутній фахівець використовує свій індивідуальний спосіб засвоєння знань в освітньо-інформаційному середовищі. При виконанні того ж самого завдання майбутні фахівці застосовують різні способи і прийоми. Тому викладач за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій навчання використовує різноманітні управлінські дії, допомагає майбутньому фахівцю самому обрати індивідуальні для нього способи навчальної діяльності.
Посилання
Арістова, Н. О. (2017). Формування професійної суб’єктності майбутніх філологів: теорія і практика [Монографія]. Київ : ТОВ "НВП Інтерсервіс", 400 с.
Биков, В. Ю. (2005). Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем : Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць. Інститут засобів навчання АПН України. Київ.: Атіка, 5-15. [Електронний ресурс]. Доступно: https://scholar.google.com/citations?user=MmNPAwYAAAAJ&hl=uk.
Литвиненко, Г. М. (2013). «Формування науково-методичного середовища : обґрунтування засад та визначення критеріїв ефективності функціонування». Київ : Рідна школа, 6, 57-63.
Рахманов, В. О. (2014). Використання освітньо-інформаційного середовища у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Вісник Національного авіаційного університету. Серія : Педагогіка. Психологія : зб. наук. праць. Київ, Україна : НАУ, 5 (1), 113-117.
Пєхота, О. М., Тихонова, Т. В., Веліховська, А. Б., Алілова, Ф. С., Зубенко, Т. В., & Захар, О. Г., (2013). Інформаційно-комунікаційні технології в педагогічній освіті : навчальний посібник. Миколаїв, Україна : Іліон.
Спірін, О. М., & Головня, О. С. (2018). Застосування технологій віртуалізації Unix-подібних операційних систем у підготовці бакалаврів інформатики, Інформаційні технології і засоби навчання, 3 (65), 201-222. [Електронний ресурс].
Доступно: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/ view/2055/1349.
Спірін, О. М., Іванова, С. М., Яцишин, А. В., & Кільченко А. В. та ін. (2017). Використання електронних відкритих систем для інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень: короткий термінологічний словник, Київ: ІІТЗН НАПН України, 67. Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/707056.
Спірін, О. М. (2009). Інформаційно-комунікаційні та інформатичні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики. Інформаційні технологи і засоби навчання, 5 (13). [Електронний ресурс]. Доступно: http: //www.ime.edu-ua .net/em.html.
Спірін, О. М. (2010). Інформаційно-комунікаційні технології навчання: критерії внутрішнього оцінювання якості // Інформаційні технології і засоби навчання, 5 (19), 1-12. [Електронний ресурс]. Доступно: http: //www.ime.edu-ua .net/em.html.
Antonenko, P. D., & Niederhauser, D. S. (2010). The influence of leads on cognitive load and learning in a hypertext environment. Computers in Human Behavior, 26, 140–150. [Електронний ресурс].
Van der Meij, J., & De Jong, T. (2006). Supporting students’ learning with multiple presentations in a dynamic simulation-based learning environment. Learning and Instruction, 16, 199–212. [Електронний ресурс]. Доступно: https://research.utwente.nl/en/publications/supporting-students-learning-with-multiple-representations-in-a-d.
Van Gog, T., Paas, F., Marcus, N., & Ayres, P. (2009). The mirror neuron system and observational learning: implications for the effectiveness of dynamic visualizations. Educational Psychology Review, 21, 21 – 30. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.researchgate.net/ publication/226042599_ The_Mirror_Neuron_System_and_Observational_Learning_Implications_for_the_Effectiveness_of_Dynamic_Visualizations.
Fowler, L., McGill, D., Armarego, J., & Allen, M. (2002). Quantitative learning conversations: Constructivism and its application to learning in an engineering environment, in quality conversations. Proceedings of 2002 Annual International Conference of the Higher Education Research and Development Society of Australasia (HERDSA), Perth, Western Australia, 7–10 July, 254–262. [Електронний ресурс].
Mioduser, D., Nachmias, R., Lahav, O., & Oren, A. (2000). Web-based learning environments: current pedagogical and technological state. Journal of Research on Computing in Education, 33, 55–76. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.learntechlib.org/p/92138/.
Moreno, R. (2004). Decreasing cognitive load for novice students: effects of explanatory vs corrective feedback in discovery base multimedia educational psychology program. Instructional Science, 32, 99–113. [Електронний ресурс].
Доступно: https://link.springer.com/article/10.1023/B:TRUC.0000021811.66966.1d.
Moreno, R., & Mayer, R. (2007). Active multimodal learning environments special issue on interactive learning environments: contemporary issues and trends. Educational Psychology Review, 19, 309-326. [Електронний ресурс]. Доступно: https://link.springer.com/article/10.1007/s10648-007-9047-2.
Spirin, O., Oleksiuk, V., Balyk, N., Lytvynova, S., & Sydorenko, S. (2019). The blended methodology of learning computernetworks: cloud-based approach, ICTERI 2019: proceedings, Volume II, CEUR-WS, 2393, 68-80. [Електронний ресурс]. Доступно: http://ceur-ws.org/Vol-2393/paper_231.pdf.
Tuvi-Arad, I., & Nachmias, R. (2003). A study of web-based learning environments focusing on atomic structure. Journal of Computers in Mathematics and Science Teaching, 22, 225–240. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.learntechlib.org/p/12790/.
Tversky, B., Morrison, J., Betrancourt, M. (2002). Animation: can it facilitate? International Journal of Human-Computer Studies, 57, 247–262. [Електронний ресурс].
Доступно:https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1071581902910177.
Wong, A., Leahy, W., Marcus, N., & Sweller, J. (2012). Cognitive load theory, the transient information effect and elearning. Learning and Instruction, 22, 449-457. [Електронний ресурс].
Доступно: https://doi.org/10.1016/j.learninstruc.2012.05.004.
Wu, C.-F., & Chiang, M.-C. (2013). Effectiveness of applying 2D static depictions and 3D animations to orthographic views learning in graphical course. Computers & Education, 63, 28–42. [Електронний ресурс].
Yan, F.-Y., Chang, C.-Y., Chien, W.-R., Chien, Y.-T., & Tseng, Y.-H. (2013). Tracking learners’ visual attention during a multimedia presentation in a real classroom. Computers & Education, 62, 208–220. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.learntechlib.org/p/132245/
Downloads
Опубліковано
Версії
- 2022-11-04 (2)
- 2022-11-04 (1)