МОВЛЕННЄВА І МОВНА КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОЕКЦІЯ

competence; key competences; expertise; language competence; speech competence

Автор(и)

  • Олена Власенко Переяслав-Хмельницький Державний Педагогічний Університет ім.Г.С.Сковороди

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.19.16252

Ключові слова:

компетенція; ключові компетенції; компетентність; мовна компетентність; мовленнєва компетентність

Анотація

У змістовому наповненні статті викладені теоретичні підходи до визначення «мовна компетентність» та «мовленнєва компетентність». Розкриті загальні  властивості  цих феноменів. Сформульований авторський підхід до визначення цих дефініцій.

Метою дослідження є теоретичне дослідження психології розвитку становлень понять «мовна компетентність» і «мовленнєва компетентність» та формулювання авторського підходу до визначення цих дефініцій.

Мету екстрапольовано в потребу теоретичного обґрунтування авторського підходу до визначення цих понять.  Висвітлено процес розвитку цих феноменів. Визначено загальні властивості понять, їх взаємодію та взаємозалежність.

Проаналізовано кореляцію понять «ключові компетенції», «компетенція», «компетентність».

Процедура дослідження передбачала використання методів аналізу і синтезу, індукції і дедукції, з метою формулювання авторського підходу до визначення понять «мовна компетентність» і «мовленнєва компетентність». Така методологія надала можливість визначити основні підходи інших науковців до означених дефініцій. Виявлено, що заявлені визначення досліджених дефініцій мають загальні властивості. Визначено, що мовна та мовленнєва компетентності взаємопов’язані між собою як частина та ціле.

Результатом дослідження стало констатування загальних властивостей феноменів «мовна компетентність» і «мовленнєва компетентність» та формулювання авторського підходу до визначення цих дефініцій.

У висновках підсумовано, які загальні властивості мають визначення категорій «мовна компетентність» і «мовленнєва компетентність». Сформульовано авторське визначення цих понять. Підсумовано, що мовна та мовленнєва компетентності взаємопов’язані між собою, і одна є частиною іншої

Біографія автора

Олена Власенко, Переяслав-Хмельницький Державний Педагогічний Університет ім.Г.С.Сковороди

докторант

Посилання

ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning (2018). Доступно за URL: https://inlnk.ru/ELzKk

Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти, від «01» червня 2017 № 600 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від «21» грудня 2017 № 1648).

Богуш, А. М., & Гавриш, Н. В. (2007). Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови: Підручник / За ред. А. М. Богуш. — К.: Вища шк., 542.

Василевич, А. П. (1983). Проблема измерения языковой компетенции // Лингвистические основы преподавания языка. М.,113-136.

Демська-Кульчицька, О. (2002). Мовна “competence” як об`єкт дослідження (проблема україномовного терміна) // Мовознавство. – К.: Пульсари, 224-228.

Залевская, А. А. (2007). Введение в психолингвистику: Учебник. – Изд. 2-е, дополн. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 560.

Зимняя, И. А. (2010). Педагогическая психология : учебник для вузов : учебник для студентов высших учебных заведений, обучающихся по педагогическим и психологическим направлениям и специальностям / И. А. Зимняя. Москва : Изд-во Московского психолого-социального ин-та ; Воронеж : МОДЭК, 447.

Иванова, А. Е. (1989). Языковая компетентность испытуемых в психологическом эксперименте // Язык и личность / Под ред. Д.Н. Шмелева. М., 127 — 131.

Иванчикова, Т.В. (2010). Речевая компетентность в педагогической деятельности: учебное пособие. - Москва: Флинта. Наука, 224.

Кирилина, Л. И. (2005). Современные технологии обучения русскому языку как средство повышения качества образования в условиях модернизации и профессиональная компетентность учителя. Современные наукоемкие технологии, 6, 82–88.

Корніяка, О. М. (2016). Комунікативна компетентність як визначальний чинник професійного самоздійснення викладача вищої школи/ Актуальні проблеми психології. V, 16, 82-92.

Кучерук, О. А. (2007). Шляхи формування мовленнєвої компетентності: психолінгвістичний підхід до навчання рідної мови // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 12, 37 – 41.

Лапина, В.А. (2012). Проблема формирования речевой компетентности будущих горных инженеров в процессе изучения иностранного (английского) языка // образование через всю жизнь:непрерывное образованик в интересах устойчивого развития. Материалы десятой международной конференции.-Санкт-Питербург: ЛГУ им. А.С. Пушкина. 10 (1), 311-314.

Леонтьев, А.А. (1997). Основы психолингвистики. - М.: Смысл, 287.

Макеева, С.Г. (2011). Языковая компетенция как результат языкового развития / Ярославский педагогический вестник. 4 (ІІ), 7-9.

Манаенкова, М. П. (2014). Речевая компетентность личности: содержание и структура / Социально экономические явления и процессы, 9, 11-19.

Селевко, Г.К. (2005). Энциклопедия образовательных технологий. – М.: Народное образование, 556.

Хомский, Н. (1972). Язык и мышление. − М.: Прогресс, 164.

Шахнарович, О. М., Сорокин, Ю.А. & Тарасов, Е.Ф (1979). Теоретические и прикладные проблемы речевого общения. М.: Наука, 326.

Шмелева. Т.В. (1997). Модель речевого жанра / Т.В. Шмелева // Жанры речи: сб. науч. ст. — Саратов: Колледж, 1, 91—963.

Шумарова, Н.П. (1994). Мовна компетенція особистості: соціопсихолінгвістичний аспект: автореф.: НАН України. Київ, 48.

Downloads

Опубліковано

2022-02-05

Номер

Розділ

Статті