РЕФЛЕКСИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ
activity-performance paradigm; cognitive-reflexive approach; educational and information environment; educational system; multimedia educational and methodical complex (MEMC); personal and professional development of a specialist; system-planetary thinking; the trajectory of learning success
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.19.16242Анотація
Дослідження присвячено обґрунтуванню теоретичних та методичних засад проєктування мультимедійного навчально-методичного комплексу (МНМК) для дистанційного навчання у відповідному освітньо-інформаційному середовищі та експериментальній перевірці ефективності його використання в освітньому процесі закладу вищої технічної освіти.
Методики дослідження. Педагогічний експеримент проведеного дослідження включав три етапи. На констатувальному етапі для обґрунтування доцільності використання освітньо-інформаційних технологій були використані наукові методи: структурно-науковий, системно-функціональний аналіз; емпіричні методи: діагностика, спостереження, анкетування, опитування; методики (Р. Кеттелла, К. Роджерса, Т. Ільїної, Л. Кабардової, А. Лачинса, С. Будассі, М. Осташевої) та тестові завдання для вхідного та вихідного контролю. У ході констатувального етапу дослідження для виявлення якості та ефективності процесу дистанційного навчання було проведено опитування серед іноземних (86 студентів з 28 країн світу) та українських студентів НАУ. У формувальному експерименті генеральну сукупність досліджених склали: 18 (експериментальна група) і 20 (контрольна група) студентів.
Результати формувального експерименту засвідчили позитивну динаміку зміни показників мотиваційно-ціннісної складової формування готовності майбутніх практичних психологів до використання освітньо-інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що використання МНМК в освітньому процесі ЗВТО сприяє: створенню інтерактивного освітнього середовища для ефективного навчального процесу на засадах компетентісно-рефлексивного підходу; забезпеченню навчальної взаємодії між учасниками освітнього процесу; наявності умов для самоконтролю з урахуванням зворотніх жорстких та гнучких зв’язків.
Висновки. МНМК для дистанційного навчання включає основний, розширений та продвинутий навчальні курси і складається з наступних елементів: теоретико-методологічний блок, навчальні модулі, контролюючий розділ. Системоутворювальним компетентнісно-цільовим елементом МНМК стала інформаційно-особистісна магістраль успішності навчання як оновлювана база новоутворених і накопичених знань, де реалізується навчальна взаємодія як між викладачем і студентами, так і зі сторонніми джерелами навчальної і прикладної інформації
Посилання
Атанов, Г. А. (2004). Обучение и искусственный интеллект, или основы современной дидактики высшей школы / Г.А. Атанов; И.Н. Пустынникова. – Донецк: Изд-во ДОУ, 504.
Євтух, М. Б. (2012). Математичне моделювання в психологічних та соціологічних дослідженнях: підручник / М.Б. Євтух, М.С. Кулик, Е.В. Лузік, Т.В. Ільїна. – К.: ТОВ «Інформаційні системи», 428.
Колесніков, О. & Гогунський, В. (2012). Основні аспекти впровадження дистанційної освіти. Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві. Збірник наукових праць, 1, 34 – 41.
Колесников, А. Е. (2014). Формирование информационной среды университета для дистанционного обучения. Управління розвитком складних систем, 20, 21 – 26.
Колесников, А., Лукьянов, Д. & Олех, Т. (2016). Разработка модели представления компетенций в проектах обучения. Електротехічні та комп’ютерні системи. Збірник наукових праць, 23, 201 – 209.
Мазурок, Т. Л. (2011). Модель прогнозирования параметров управления индивидуализированным обучением. Управляющие системы и машины, 4, 64 – 71.
Малярчук, О. В. (2008). Сучасні моделі дистанційного навчання в університетській освіті США. Шляхи і методи забезпечення подальшого творчого зростання обдарованої молоді : наук.-метод. зб. / за аг. ред. І.І. Якухна, Л.В. Корінної, 183 – 192.
Оборський, Г., Гогунський, В. & Савельєва, О. (2011). Стандартизація і сертифікація процесів управління якістю освіти у вищому навчальному закладі. Одес. политехн. ун-т, 1 (35), 251 – 255.
Растригин, Л. А. (1988). Адаптивное обучение с моделью обучаемого / Л. А. Растригин, М. Х. Эренштейн. – Рига: Зинатне, 160.
Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (2006).
Чупахин, С. А. (2015). Роль обратных связей в процессе формирования профессиональной компетентности инженеров-связистов. Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky, 3 (2), 60 – 63.
ISO/DIS 29990:2010. Learning services for non formal education and training (2009). Basic requirements for service providers. – ISO: ISO/TK 232, – 1 p.
Luzik, E., Akmaldinova, O. & Tereminko, L. (2019). Developing Software Engineering Students’ Readiness for Professional Mobility through Blended Learning. Advanced Education: scientific journal, 13, 103 – 111. DOI: 10.20535/2410-8286.185230.
Otto Peters (1998). Concepts and Models of Open and Distance Learning. Доступно за URL: http://www.c31.uni-oldenburg.de/cde/found/peter98b.html
