ВІРТУАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ – ПЕРСПЕКТИВИ ПЕРЕХОДУ НА НОВУ МОДЕЛЬ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

adult education; digitalization of education; digital technologies; open education; postgraduate education; virtual university

Автор(и)

  • Ірина Дейнега Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.19.16240

Ключові слова:

дидактична гра; іноземна мова; когнітивний підхід; комунікативний підхід; кросворд; професійна спрямованість

Анотація

Сучасна трансформація суспільства на шляху до цифрового неминуче вимагає якісних змін в усіх сферах його функціонування, особливо у сфері освіти. Відносини між університетом та суспільством усе більш набувають рис бізнес-відносин, що зумовлює розвиток співвідношення «попит-пропозиція» та змушує університети змінювати та вдосконалювати шляхи надання освітніх послуг та передбачати запити їх споживачів.

Метою наукової розвідки є дослідження реалізації парадигми відкритої освіти в Україні та перспективи переходу післядипломної освіти на нову модель – віртуальний університет освіти дорослих. Це сприятиме розв'язанню проблеми рівного доступу до якісної післядипломної освіти, яка має відповідати потребам сучасного суспільства. Розглянуто основні поняття дослідження, а саме: «відкрита освіта», «відкрите освітнє середовище», «віртуальний університет» та представлено авторське бачення їх взаємозв’язку. Описано переваги діяльності віртуальних університетів та представлено зарубіжний і вітчизняний досвід їх функціонування. Дослідження було проведено з використанням  бібліографічного методу, методу структурно-наукового аналізу, порівняння і систематизації.  Це дозволило визначити доцільність максимального використання в освітньому процесі дорослих сучасних цифрових технологій, здійснення навчання на базі віртуального університету. Результат. Визначено, що робота віртуальних університетів є педагогічно, економічно та соціально доцільною, а тому має бути у пріоритеті державної політики у галузі вищої освіти в цілому та післядипломної, зокрема. Віртуальний університет освіти дорослих має стати новою моделлю післядипломної освіти. Висновки. Реалізація концепції освіти впродовж життя позитивно впливає на економічне зростання і конкурентоспроможність країни на ринку високих технологій та виступає каталізатором реформування освіти в цілому. Сучасна людина має не тільки адаптуватися до нових умов, але й бути ефективною у своїй професійній діяльності, бути ініціатором активності, суб’єктом життя і праці. Для часткового вирішенням цієї проблематики ефективними є віртуальні університети, що вже підтвердили педагогічну, економічну та соціальну доцільність їх створення і функціонування. Приклади їх позитивного функціонування є у зарубіжних країнах, досвід їх діяльності вже спостерігаємо і в Україні

Посилання

Антонова О. Є. (2012). Сутність поняття креативності: проблеми та пошуки. Теоретичні і прикладні аспекти розвитку креативної освіти у вищій школі: монографія / за ред. О.А. Дубасенюк. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 14–41.

Вишнякова Н. Ф. (1996). Психологические основы развития креативности в профессиональной акмеологии: дис. ... доктора психол. наук : спец. 19.00.13. Москва, 394.

Гриненко І. В. (2008). Педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі фахової підготовки : дис. канд. пед. наук : 13.00.04. Тернопільський нац. пед.. ун-т ім. В.Гнатюка. Тернопіль, 192.

Дімітрова-Бурлаєнко С. Д. (2017). Дефініції понять «творчість» і «креативність» у сучасному науковому дискурсі. Педагогічні науки, 135, 82-89.

Литвиненко С. (2006). Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи. Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Полтава. Серія «Педагогічні науки», 3 (50), 215-219.

Лобода О. В. (2011). Психолого-педагогічні умови розвитку творчого потенціалу особистості майбутнього практичного психолога : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Київ, 21.

Малахова Н. Н. & Бессарабова О. Н. (2014). Формирование креативной компетентности в системе образования инновационного общества. Гуманитар., соц.-экон. и общест. науки, 1, 139-143.

Малій Н. Ю. (2011). Психолого-педагогічні особливості розвитку креативної складової професійного мислення у майбутніх педагогів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Хмельницький, 20.

Словарь практического психолога (1998). Ред. С. Ю. Головин. Мн: Харвест, 800.

Павлюк Р. (2006). Критеріальна готовність майбутніх вихователів до використання казки при навчанні іноземної мови дошкільників. Наукові здобутки студентів і магістрантів – школі XXI століття: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Полтава, 14-15 березня 2006 року : ПДПУ, 16-17.

Кокарєва А. (2019) Особливості системи інженерної підготовки студентів у закладах вищої технічної освіти зарубіжних країн. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. Класич. приват. ун-т. Запоріжжя: [б. в.], 2019, №66, ІІ (11), 17-23.

Кокарєва А. (2019) Професійний розвиток особистості інженера. Вища освіта України, 2019, 2 (27), 234-240.

Саврасов М. В. (2012). Емоційно-мотиваційні складові креативності особистості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології». Харків : Б.в., 18.

Соловьева, О. В. & Халилова, Л.А. (2010). Креативность в структуре педагогического мышления будущих преподавателей высшей школы. Прикладная психология и психоанализ : научное издание 2. https://ppip.idnk.ru/index.php/-2-2010/6-2011-02-24-12-27-14/-2-2010/129-2011-05-16-10-49-27

Энгельмейер П.К. (2009). Теория творчества. Москва : ТЕРРА, Книжный клуб, Санкт-Петербург: Северо-Запад, 256.

Downloads

Опубліковано

2022-02-05

Номер

Розділ

Статті