ТАВІСТОКСЬКА ШКОЛА ПСИХОАНАЛІТИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ: ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОСЛІДОВНИКІВ МЕЛАНІ КЛЯЙН
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.18.15486Ключові слова:
дитина, кляйніанці, психоаналіз, психоаналітична педагогіка, Тавістокська школа, теорія об’єктних відносинАнотація
У статті розкрито історію становлення та ключові ідеї послідовників М. Кляйн, практична робота яких відбувалась у стінах Тавістокської клініки. Мета статті – розкрити ключові ідеї кляйніанських психоаналітиків та обґрунтувати їх внесок у розвиток Тавістокської школи психоаналітичної педагогіки. Для досягнення мети використано теоретичні методи – аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення, що дало змогу акцентувати увагу на діяльності Е. Бік, Дж. Боулбі, У. Біона та сучасних неокляйніанців. Результати. Встановлено, що завдяки зусиллям Е. Бік і Дж. Боулбі у Тавістокській клініці було розпочато підготовку дитячих психологів, терапевтів і фахівців по дослідженню ментального здоров’я немовлят. Тавістокська модель роботи з немовлятами також використовується сьогодні для досліджень по формуванню цілісного Я особистості, уточнення механізмів виникнення психічних розладів, в умовах супроводу немовлят у центрах інтенсивної терапії та під час крос-культурних розвідок і спостережень за дітьми, які виховуються у родинах біженців, мігрантів та різних етнічних угруповань.
Доведено, що діяльність У. Біона зосереджувалась на проблемах теорії научіння, оцінювання знань та групової співпраці. Необхідною умовою для якісного навчання У. Біон вважав здатність дитини запам’ятовувати новий матеріал таким чином, щоб у подальшому зберігалося відчуття новизни. Досліджуючи причини конфліктів у групах, У. Біон виокремив два типи угруповань – «робочі групи» та «групи базових припущень». Робоча група за У. Біоном складається з психічно зрілих учасників, які вміють контролювати емоції, здатні до рефлексії і толерують можливі фрустрації. Їх антиподом У. Біон вважав «групи базових припущень», діяльність яких направлена не на вирішення завдань, а на захист від примітивних емоційних переживань, які у своїй основі мають психотичну природу. Розкрито доробки неокляйніанців у площині організаційної психології та професійної освіти. Встановлено, що їх діяльність була направлена на розроблення моделі групової співпраці, яка ґрунтувалася на динамічному поєднанні таких феноменів як ризик, робота, тривога і соціальні гарантії. Зроблено висновок, що ключовою особливістю Тавістокської школи психоаналітичної педагогіки було дослідження взаємин дитини з батьками у ранньому віці та перенесення цього досвіду на стосунки з іншими у дорослому віці
Посилання
Бион, У. Р. (2008). Научение через опыт переживания. Москва. Изд. «Когито Центр». 128 с.
Боулби, Дж. (2004). Создание и разрушение эмоциональных связей / Пер. с англ. В. В. Старовойтова. 2-е изд. Москва. Академический Проект.
Гулак, О. В. (2016). Тавистокская модель наблюдения за младенцем как фактор развития профессиональной идентичности психолога. International scientific journal, 3, 48–51. Доступно за URL: https://www.inter-nauka.com/uploads/public/14591796259749.pdf
Гринберг, Л., Сор, Д., & Де Бьянчеди, Э. Т. (2001). Введение в работы Биона: группы. Журнал практической психологии и психоанализа, 1–2. Доступно за URL: https://psyjournal.ru/articles/vvedenie-v-raboty-biona-gruppy
Калина, О. Г. (2014). Психоаналитическое наблюдение за младенцями по методу Эстер Бик: современные цели и перспективы. Консультативная психология и психотерапія, 2, 213–231.
Нелін, Є. В. (2020). Розвиток особистості дитини та психоаналітичної педагогіки у теорії об’єктних відносин М. Кляйн. Vector of modern pedagogical and psychological science in Ukraine and EU countries : Collective monograph. Riga: Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2, 480–496.
Тавистокская модель подготовки детских психоаналитиков. Доступно за URL: http://childpsychoanalysis.ru/tavistokskaya-model-podgotovki-detskih-psihoanalitikov/
Шарфф, Дж. С., & Шарфф, Д. Э. (2009). Основы теории объектных отношений. Москва: «Когито-Центр». 304.
Bakalar, N. (2005). Learning from infant observation. Intimate transformations. Babies with their families. Edited by J. Magagna, N. Bakalar, H. Cooper, J. Levy, C. Norman, C. Shank. London: Karnac, 163.
Harris, M. (1987). The Tavistock training and philosophy. In Collected Papers of Martha Harris and Esther Bick. Strath Tay, Scotland: Clunie Press.
Hirschhorn, L. (2010). The Tavistock Model of Organizational Psychodynamics: Bridging Psychoanalysis and Simulation in an Exploratory Study. Psychodynamics and Society. DOI: 10.13140/RG.2.2.31735.88489
Rustin, M. (2009). Esther Bick’s legacy of infant observation at the Tavistock – Some reflections 60 years on. Infant Observation: The International Journal of Infant Observation and it’s Applications, 12 (1), 29–41
