ТИПОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ СТИЛІВ МЕДІАКОМУНІКАЦІЇ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.18.15485Ключові слова:
індивідуальний стиль, особливості комунікаційної активності, медіакомунікація, юнацький вікАнотація
Метою цього дослідження є розкриття особливостей медіакомунікативної активності юнаків в контексті таких параметрів, як: активність користування медіаресурсами; активність користування соціальними мережами; критерій відповідності самопрезентації; критерій відповідності встановлення контактів та критерій відповідності створення повідомлень. Застосовано такі методи: опитувальник «Комфортний спосіб медіакомунікації» (Підгірна І.С.); метод математичної обробки даних – факторний аналіз. Результати. В ході емпіричного дослідження було виявлено, що 42,5% юнаків мають синхронний, 35% – комплементарний, 17,5 % – дифузний та 5 % – компенсаторний стиль медіакомунікації. Перші дві групи демонструють високу активність користування медіаресурсами та середню активність використання соціальних мереж. Після виявлення факторної структури показників у групах із синхронним та комплементарним стилями медіакомунікації було здійснено якісний порівняльний аналіз одержаних факторних структур. Констатовано низку спільних закономірностей групування параметрів факторних структур, а також специфічні, індивідуально-своєрідні риси кожної з груп. Виявлено, що спорідненні критерії відповідності індивідуальних стилів медіакомунікації є конгруентними і завжди виступають попарно в різноманітних комбінаціях на одному полюсі фактора. Параметри мережевої активності схильні конфліктувати з іншими змінними, їх інтенсивний прояв витісняє інші психологічні прояви, і може спричиняти деструктивний вплив на особистість. Висновки. З огляду на закономірності розподілу змінних зроблено висновок про те, що унікальною рисою групи з синхронним стилем медіакомунікації є підпорядкування медіаресурсної активності провідному мотиву – самопрезентації. Специфічною ж рисою групи з комплементарним стилем медіакомунікації є широкий діапазон взаємозв’язків, що пов’язує медіакомунікативну активність з іншими формами життєвої активності юнацтва. Відтак, комунікаційна активність юнаків у соціальних мережах має свої характерні для вікової норми особливості, індивідуально-стильові ознаки та використовується для задоволення актуальних загально-вікових та індивідуальних потребПосилання
Белинская, Е., & Жичкина, А. (2004). Современные исследования виртуальной коммуникации: проблемы, гипотезы, результаты. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 165.
Войскунский, А. Е. (2002). Исследования Интернета в психологии. Интернет и российское общество / Под ред. И. Семенова. Москва: Гендальф, 235-250.
Жичкина, А. (2004). Социально-психологические аспекты общения в Интернете. Москва: Дашков и Ко, 117.
Мироненко, Г. В. (2015). Час віртуального життя. Київ: Імекс-ЛТД, 134.
Петрунько, О. В. (2010). Соціалізація дитини в агресивному медіасередовищі : дис. на здоб. наук. ступеня доктора психол. наук. : 19.00.05. Київ, 470.
Підгірна, І. С. (2016). Становлення індивідуальних стилів медіакомунікації молоді в соціальних мережах: дис. на здоб. наук. ступ. канд. псих. наук. Київ, 232.
Череповська, Н. І. (2009). Медіа-освіта в сучасній школі. Соціальний педагог. № 6 (30), 15-26.
Шабшин, И. И. (2005). О психологических особенностях общения в интернете. Консультативная психология и психотерапія. 13, 1, 158-182.
Arestova, O., Babanin, L., & Voiskounsky, A. (1999). Psychological research of computer-mediated communication in Russia. Behaviour and Information Technology, 18 (2), 141-147.
Davis, K. (2012). Tensions of Identity in a Networked Era: Young People's Perspectives on the Risks and Rewards of Online Self-expression. New Media and Society 14(4) 643-51. https://doi.org/10.1177/1461444811422430.
Mason, M. (2017). The use of the internet and social media by young people. Social media for youth justice practitioners.
Morris, M., & Ogan, C. (1996). The Internet as Mass Medium. Journal of Computer-Mediated Communication, 1, No. 4, 39-50. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1996.tb01460.x
Quinn, S., & Oldmeadow, J. (2012). Is the igeneration a 'we' generation? Social networking use among 9- to 13-year-olds and belonging. British journal of developmental psychology. Vol. 31, Is.1. Pр. 136-142. https://doi.org/10.1111/bjdp.12007
Voiskounsky, A.E., & Smyslova, O.V. (2003). Flow in computer hacking: A model. Lecture Notes in Computer Science. Vol. 2713. Berlin: Springer, 176–186
