МЕТАКОГНІТИВНИЙ МОНІТОРИНГ В ПАРАДИГМІ САМОРЕГУЛЬОВАНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.2(17).15029Ключові слова:
метакогнітивний моніторинг, метапізнання, навчальна діяльність, саморегульоване навчання, студентиАнотація
Стаття зосереджена на теоретичному аналізі деяких теоретичних та методологічних аспектів визначення ролі та значення метакогнітивного моніторингу в саморегульованій парадигмі навчання студентів. Зокрема, ми виділяємо деякі підходи до співвідношення між метакогнітивним моніторингом та саморегуляцією студентів, розкриваємо різноманітні підходи до визначення метакогнітивного моніторингу, вивчаємо та уточнюємо природу взаємозв’язку між метакогнітивним моніторингом та метакогнітивним контролем. Враховано теоретичні та порівняльні методи вивчення ролі та значення метакогнітивного моніторингу в саморегульованій парадигмі навчання. Ми розглядаємо метакогнітивний моніторинг як процес оцінки поточного прогресу та його результатів у навчанні, а також поточний стан конкретної пізнавальної діяльності студентів. Точність суджень метакогнітивного моніторингу значно впливає на саморегульоване навчання. Точний метакогнітивний моніторинг забезпечує більш ефективне регулювання, а це, в свою чергу, призводить до покращення навчання. Завдяки правильно організованому точному метакогнітивному моніторингу студенти можуть на метакогнітивному рівні вивчати когнітивні особливості здобуття знань та особливості використання навчальних стратегій. Метакогнітивний контроль також має центральне значення для метапізнання. І моніторинг, і контроль лежать в основі теорій саморегульованого навчання. Неточний моніторинг пов’язаний з рішеннями щодо контролю, які не відповідають вимогам до навчання або вимогам до завдань. Представлені ідеї сприяють дослідженню точності метакогнітивного моніторингу в навчальній діяльності студентівПосилання
Avhustiuk, M., Pasichnyk, I., & Kalamazh, R. (2018). The illusion of knowing in metacognitive monitoring: Effects of the type of information and of personal, cognitive, metacognitive, and individual psychological characteristics. Europe’s Journal of Psychology, 14(2), 317–341.
Balashov, E., Pasichnyk, I., & Kalamazh, R. (2018). Self-monitoring and self-regulation of university students in text comprehension. Psycholinguistics, 24(1), 47–62.
Boekaerts, M. (1999). Self-regulated learning: Where we are today. International Journal of Educational Research, 31, 445–457.
de Bruin, A. B., & van Gog, T. (2012). Improving self-monitoring and self-regulation: From cognitive psychology to the classroom. Learning and Instruction, 22(4), 245–252.
Dunlosky, J. & Metcalfe, J. (2009). Metacognition: A textbook for cognitive, educational, life span and applied psychology. USA : SAGE Publications, Inc., 344.
Dunlsky, J., & Rawson, K. A. (2012). Overconfidence produces underachievement: Inaccurate self-evaluations undermine students’ learning and retention. Learning and Instruction, 22, 271–280.
Isaacson, R. M., Fujita F. (2006). Metacognitive knowledge monitoring and self-regulated learning: Academic success and reflections on learning. Journal of the Scholarship of Teaching and Learning, 6(1), 39–55.
Ranalli, J. (2018). Inaccurate metacognitive monitoring and its effects on metacognitive control and task outcomes in self-regulated L2 learning. The Electronic Journal for English as a Second Language, 21(4), 1–20.
Schraw, G., Crippen, K. J., & Hartley, K. (2006). Promoting self-regulation in science education: Metacognition as part of a broader perspective on learning. Research in Science Education, 36, 111–139.
Thiede, K. W., Anderson, M. C. M., Therriault, D. (2003). Accuracy of metacognitive monitoring affects learning of text. Journal of Educational Psychology, 95(1), 66–73.
Winne, P. H., & Hadwin, A. F. (1998). Studying as self-regulated learning. In D. J. Hacker, J. Dunlosky, A. C. Graesser (Eds.), Metacognition in Educational Theory and Practice, 277–304.
Zimmerman, B. J. Becoming a self-regulated learner: An overview. Theory into Practice, 41, 64–70
