ІЗ ДОСВІДУ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ – МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.2(17).15026Ключові слова:
активізація пізнавальної діяльності, дистанційне навчання, інтерактивна лекція, методи активного навчання, мультимедійні технології, проектна діяльність, соціальний працівникАнотація
Стаття присвячена висвітленню проблеми пошуку найефективніших методів активізації пізнавальної діяльності студентів – майбутніх соціальних працівників. Відмічається, що в умовах кризових явищ, що переживає весь світ, особливого значення набуває соціальна робота та підготовка соціального працівника у вищих навчальних закладах. Обґрунтовується необхідність вибору таких засобів активізації пізнавальної діяльності студентів, які відповідають потребам та специфіці майбутньої спеціальності. Аналізується досвід викладання фахової дисципліни «Соціальна робота з людьми з особливими потребами» студентам четвертого курсу спеціальності 231 «Соціальна робота» ФЛСК НАУ. Пропонується короткий огляд наукових праць, що присвячені вирішенню проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів.
Застосовано лонгітюдний метод організації дослідження, яке проводилось в перших семестрах 2018/19 та 2019/20 навчальних рр. Серед емпіричних методів добування наукових даних використовувались обсерваційні (спостереження) та діагностичні шкальні методи у формі анкетування та опитування. В процесі обробки результатів дослідження були відібрані як стандартні прийоми статистичної обробки даних (кількісна обробка), так і прийоми якісного аналізу.
Проаналізовані найпопулярніші методи активізації пізнавальної діяльності студентів – майбутніх соціальних працівників, а саме: інтерактивні лекції, мультимедійні технології, проектна діяльність. В результаті емпіричного дослідження встановлено, що навчальний матеріал засвоюється найкраще на початку та наприкінці лекції, в зв’язку з чим було запропоновано приділити найбільшу увагу провідним методам активного навчання на лекціях. Наведені рекомендації для грамотного проведення мультимедійної лекції. Підкреслені переваги проектної діяльності в контексті підготовки майбутніх соціальних працівників.
Експериментально досліджено особливості використання форм організації навчальної діяльності на практичних та лекційних заняттях в умовах дистанційного навчання. Визначено, що в цих умовах студенти віддають перевагу не тільки активним, а й традиційним репродуктивним формам навчання. Окреслено напрямок подальших наукових досліджень.Посилання
Гусаковский, М.А. (2005). Дидактика высшей школы. Мн.: БГУ.45
Жук, Ю. О. (2005). Організація навчальної діяльності у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі. Інформаційне забезпечення навчального процесу: інноваційні засоби і технології. К. : Атіка. 195-204.
Каліта, В.В. (2010). Застосування методу проектів у викладанні іноземної мови як засіб створення навчальної середи формування та розвитку життєвих компетентностей учнів. Харцизськ, 61.
Майхнер, Х. Е. (2002). Корпоративные тренинги [Текст]. М.: ЮНИТИ, 354.
Пометун, О. (2002). Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. К.: А.С.К., 53
Радченко, М.І. (2014). Активізація навчальної діяльності студентів на лекції. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»: збірник наукових праць. К. 75-77
Смолянинова, О.Г. (2003). Мультимедиа в образовании (теоретические основы и методика использования). Красноярск: КрГУ, 140.
Софій, Н.З., & Кузьменко, В.У. (2003). Про сто і один метод активного навчання. К.: Крок за кроком. 34
Фуштей, О., Шквыр, О., Чорна, Н., Гайдамашко, И., Присляк, О., & Сидорук, И. (2020). Психолого-педагогические условия развития профессиональных компетенций будущих социальных работников с использованием глобальной сети Интернет. МОЗГ. Широкие исследования в области искусственного интеллекта и нейробиологии , 11 (3), 88-106.
Шполянская, И., & Середкина Т. (2020). Интеллектуальная система поддержки для персонализированного онлайн-обучения. МОЗГ. Широкие исследования в области искусственного интеллекта и нейробиологии , 11 (3), 29-35
