СВІТОВІ МОДЕЛІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.2(17).15022Ключові слова:
міжнародний досвід, моделі дистанційної освіти, навчання, освіта, освітні технології.Анотація
В статті проводиться аналіз світових моделей університетської освіти в системі дистанційного навчання. На основі теоретичного аналізу дослідження електронних ресурсів провідних університетів світу, що використовують дистанційну форму навчання було виявлено, що в останні десятиріччя світова університетська спільнота активно розробляли та впроваджували дистанційні технології навчання.
Процес порівняння та аналізу світового досвіду подолання глобальної кризи, дає розуміння можливості швидкого реагування та створення стратегій реальних дій як окремих університетів, так і світової університетської системи освіти в цілому.
Спираючись на міжнародний досвід, досліджені моделі дистанційного навчання наводять на роздуми про можливості створення об’єднаних освітніх програм розроблених науковцями провідних вітчизняних університетів. Оскільки в Україні дистанційна освіта або її елементи запроваджуються в основному в університетському середовищі.
Зокрема, встановлено, що на тлі глобалізаційних світових процесів відбувається зростання конкуренції на ринку дистанційних освітніх послуг, що обумовлює необхідність реформування вітчизняної системи вищої освіти, стимулювання університетів активно використовувати методики навчання, засновані на застосуванні інформаційно комунікаційних технологій, які дозволять закладам освіти підвищити якість дистанційного і традиційного навчання.
В статті доведено, що лідери світової дистанційної освіти активно використовують електронне навчання, засноване на комп'ютерних освітніх середовищах, доступних через глобальну мережу Інтернет.
Розглянутий досвід особливостей використання дистанційного навчання надає можливість зрозуміти глобальні процеси, які відбуваються на різних рівнях світової освіти. Отже, вивчення світового досвіду розвитку і застосування дистанційного освіти у вищій школі дозволить удосконалити моделі дистанційного навчання, що застосовуються вітчизняними університетами. Подальше вивчення даного досвіду буде сприяти успішному розвитку дистанційної університетської освіти в Україні.Посилання
Гури-Розенблит, С. (2001). Виртуальные университеты: современные модели и будущие тенденции. Высшее образование в Европе, 26, (4), 487- 499.
Данильченко, В.М. (2004). Глобализация и образование в ХХІ веке. Высшее образование сегодня, 3, 44-47.
Лузік, Е. В., Кокарєва, А. М. & Хоменко-Семенова, Л.О. (2019). Інноваційні стратегії освітнього процесу: світовий досвід. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія, 14(1), 64–71.
Михайліченко, М. В. (2017). Конгломерат форм організаційного буття університетської освіти: пошук солідарної форми управління. Гілея: науковий вісник, 123, 260-265.
Сисоєва, С.О. & Соколова, І.В. (2016). Теорія і практика вищої освіти, 338.
Athabasca University (2020). URL : https://www.athabascau.ca
Allama Iqbal Open University (2020). URL : https://www.aiou.edu.pk
Capella University (2020). URL : http://www.capella.edu
Indira Gandhi National Open University (2020). URL: http://ignou.ac.in
E-learning – a global strategic business report (2020). Global Industry Analysts. URL: https://www.strategyr.com/market-report-mobile-learning-forecasts-global-industry-analysts-inc.asp
Fern Universität in Hagen (2020). URL: http://www.fernuni-hagen.de/english
Korea National Open University (2020). URL: https://www.knou.ac.kr/engknou2
The National Distance Education University (2020). URL: http://portal.uned.es
Sukhothai Thammathirat Open University (2020). URL: https://www.stou.ac.th/main/en
Microsoft and MIT to launch ‘I-Campus’ (1999). International Herald Tribune.
Universitas Terbuka (2020). URL: https://www.ut.ac.id/tags/jakarta
