СУЧАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПОГЛЯДИ НА ПРОБЛЕМУ ЛОЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.16.14698Ключові слова:
психологія організації, організаційна лояльність, спонтанність, корпоративна культураАнотація
Як кожна з психологічних галузей, організаційна психологія своєю метою має не лише теоретичне пояснення та обґрунтування психічних процесів та явищ, а й практичне використання досліджених психологічних моделей, задля повноцінного функціонування організації та психологічного комфорту кожного з її працівників. Організаційна лояльність співробітників до компанії та фактори, що її формують, є важливими категоріями в психології організацій. Актуальність дослідження полягає в тому, що у сучасній організаційної психології та методах керівництва персоналом дуже велике місце посідає дослідження лояльності співробітників до компанії. Метою даного дослідження було провести аналіз сучасної літератури з проблем позитивної та організаційної психології та проаналізувати сучасні погляди на проблему такого явища як організаційна лояльність. На основі аналізу наукових джерел, базуючись на принципах позитивної психології було проаналізовані моделі такого явища, як «організаційна лояльність». Виокремлено складові організаційної лояльності такі як соціально-психологічні (культурні чинники, ситуація на регіональному ринку праці, стабільність самої організації, її корпоративна культура та перспектива кар’єрного і професійного зростання працівників) та особистісні чинники (мотивація, орієнтація на кар’єру, переконання щодо роботи, спонтанність та толерантність до невизначеності). Компоненти лояльності як соціально-психологічної установки можуть виявлятися незалежно один від одного. Емоційний компонент може змінюватися від ненависті через спокій до любові по відношенню до організації; когнітивний – від категоричної незгоди через байдужість до поділу (наприклад: цілей, цінностей); інтенційний – від дій, спрямованих на шкоду компанії, через бездіяльність до дій, спрямованих на інтереси компанії. Тому оцінка організаційної лояльності може проводитися за допомогою профілю лояльності, що включає емоційний, когнітивний і мотиваційний компонент.
Посилання
Богоявленський, О. В. (2017). Формування лояльності персоналу в умовах концепції внутрішнього маркетингу. Менеджмент та маркетинг.
Горячківська, І. В. (2017). Особливості оцінювання лояльності персоналу вищого навчального закладу. Ефективна економіка № 3.
Карамушка, Л. М. & Худякова, Н. Ю. (2011). Мотивація підприємницької діяльності: монографія. Київ Львів: Сполом,. 208 с.
Ковров, А. В. (2014). Лояльность персонала. М.: Бератор, 212 с.
Креденцер, О. В. (2016). Підприємницька самоефективність персоналу освітніх організацій як чинник розвитку їх підприємницької активності. Організаційна психологія. Економічна психологія. –. – № 1(4). – C. 51-60.
Липатов, С. А. (2004). Проблема организационной приверженности и идентификации с точки зрения социальной психологии. Мир психологии. № 4, 142–148.
Максименко, С. Д. (2003). Про предмет економічної психології та її місце в системі підготовки фахівців в Україні. Актуальні проблеми психології. Том 1.: Економічна психологія. Організаційна психологія. Соціальна психологія : зб. наук. праць ВІСНИК №128 140 Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. Вип. 11. С. 3–9.
Мігус, І.П. (2013). Оцінка лояльності персоналу в контексті забезпечення економічної безпеки підприємства. І. П. Мігус, С. А. Черненко. Агросвіт, 11, 24-27.
Москаленко, В. В. (2003). Підприємництво як предмет дослідження економічної психології. Актуальні проблеми психології. Том 1.: Економічна психологія. Організаційна психологія. Соціальна психологія : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. Вип. 11. – С. 17–20.
Пачковський, Ю. Ф. (2006). Психологія підприємництва . К. : Каравела, 408 с.
Перфильева, М. Б. (2011). Система социальных факторов и условий, детерминирующих управление лояльностью персонала организаций. Санкт-Петербург.
Пилат, Н. І. (2010). Лояльність персоналу в умовах мотивації професійної діяльності. Проблеми сучасної психології: зб. наук. пр. К-ПНУ імені Івана Огієнка, Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Вип. 10. С. 601–612.
Серафим, Н. В. (2010). Теоретико-методичні засади ідентифікування ризиків нелояльності персоналу. Вісник Хмельницького національного університету: Серія Економічні науки. №3. Т. 1. С. 199-202.
Alexander Newman, Deniz Ucbasaran, Fei Zhus & Giles Hirst (2014). Psychological capital: A review and synthesis. Journal of Organizational Behavior, J. Organiz. Behav. 35, S120–S138.
Desiderio Juan Garcia-Almeida, Margarita Fernandez-Monroy & Petra De Sa (2015). Dimensions of Employee Satisfaction as Determinants of Organizational Commitment in the Hotel Industry. Human Factors and Ergonomics in Manufacturing & Service Industries. 25 (2) 153–165.
Huo-Tsan Chang, Hung-Ming Hsu1, Jia-Wen Liou & Chi-Tung Tsai (2013). Psychological contracts and innovative behavior: a moderated path analysis of work engagement and job resources. Journal of Applied Social Psychology, 43, pp. 2120–2135.
Nathan A. Bowling & Kevin J. (2010). A meta-analytic examination of the relationship between job satisfaction and subjective well-being. Journal of Occupational and Organizational Psychology 83, 915–934.
Nick Drydakis (2015). Effect of Sexual Orientation on Job Satisfaction. Industrial relations, vol. 54, no. 1 Regents of the University of California. Published by Wiley Periodicals.
Qihai Huang & Jos Gamble (2015). Social expectations, gender and job satisfaction: Front-line employees in China’s retail sector. Human resource management journal, vol 25 no 3.
Romina Gambacorta & Maria Iannario (2013). Measuring Job Satisfaction with CUB Models// LABOUR 27 (2) 198–224 DOI: 10.1111/labr.12008.
Sarah Dawkins, Angela Martin, Jenn Scott & Kristy Sanderson (2013). Building on the positives: A psychometric review and critical analysis of the construct of Psychological Capital. Journal of Occupational and Organizational Psychology 86, 348–370.