ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК РИЗИКОВАНОСТІ ТА ПАСІОНАРНОСТІ У ЛЮДЕЙ МОЛОДОГО ВІКУ

Анотація

У статті розглядаються результати теоретико-емпіричного дослідження специфіки взаємозв'язку ризикованості та пасіонарності у людей молодого віку. Прояви ризикованості у молодих осіб, супроводжуються пристрастю, цілеспрямованістю, безкорисним ризиком, чуттєвими пристрастями, активністю. Теоретично встановлено, що пасіонарність – це спосіб мислення, поведінка, діяльність, стійка схильність та внутрішня жадоба до діяльності, що націлена на досягнення мети. Для пошуку співвідношення показників схильності до ризику та пасіонарності були застосовані «Тест-опитувальник якісних показників схильності до ризику» (О.П. Саннікова, С.В. Бикова) та для дослідження пасіонарності «Універсальна процедура розміщення себе на шкалі пасіонарності» (модифікація методики Т. Дембо та С.Я. Рубінштейн). Емпіричне дослідження проводилось на базі Одеської державної академії будівництва та архітектури. Загальна кількість досліджуваних – 67 молодих людей віком від 19 до 23 років. Проведений кореляційний аналіз показав наявність взаємовпливу показників ризикованості та показників пасіонарності. А саме встановлені додатні значимі зв’язки між пасіонарністю і такими показниками схильності до ризику, як ЕКР емоційний компонент схильності до ризику, ДКР дійовий компонент схильності до ризику, КОР композитна оцінка схильності до ризику на рівні 5%. Виявлені психологічні характеристики представників із високим ступенем пасіонарності та з низьким. Отже, високі значення свідчать про те, що таким людям властива незалежність поведінки та свобода вираження своєї думки. Їм притаманна здатність вести за собою, а також схильність до перетворення дійсності. У таких людей є стійке спрямування на реалізацію функціональної стійкої мети у суб’єктивному просторі, прагнення до самоосмислення. Їх характеризує рішучість, спонтанність прагнення до вираження персональності, відповідальність за свої вчинки, наполегливість, гнучкість поведінки, довірливе відношення до оточення