ПРАВДИВІСТЬ ЯК ПРОВІДНА ОСОБИСТІСНА ЯКІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА І СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

Анотація

У статті обґрунтовано проблеми ціннісних, моральних характеристик соціального працівника/педагога, зокрема правдивості, у контексті їх професійної підготовки, подальшого саморозвитку, особистісної самоактуалізації. Зазначене зумовлено сучасними підходами до підвищення ефективності соціальної роботи відповідно до вимог часу, детерміновано необхідністю інтенсифікації інтерактивної діяльності всіх рівнів, в основі якої – міжособистісна взаємодія, суб’єкт-суб’єктні взаємовідносини. Обґрунтовано необхідність осмислення фахівцем теоретико-практичних основ формування особистісних характеристик майбутнього соціального працівника, їх основи – правдивості, чесності у взаємовідносинах зі всіма суб’єктами соціальної роботи. Використано такі методи дослідження, як теоретико-методологічний аналіз проблеми для з’ясування сутності особистісних якостей у структурі професійної підготовки, професійної діяльності соціального працівника, соціального педагога, методи інтерпретації та формалізації для конкретизації змісту поняття «правдивість», аксіоматичний метод для дослідження провідних цінностей у контексті міжособистісних відносин, проектні методи для розробки перспектив розвитку досліджуваної якості, змістово-технологічного забезпечення оптимізації її формування в умовах професійного навчання. Досліджено сутність та значення особистісних якостей, пов’язаних з довірою, тобто вірою клієнта у щирість намірів допомогти, а також альтернативних – пов’язаних з найбільш типовими формами прояву професійної брехні соціального працівника. Аргументовано, що цілісність особистості соціального педагога забезпечується інтеграцією соціального, освітнього, професійного просторів соціального працівника на основі «Я-концепції», співпадіння пріоритетів  особистісного розвитку. Доведено, що статус провідної особистісної якості зумовлює цільову спрямованість професійного розвитку фахівця соціальної сфери. Аналіз типів професійної брехні соціального педагога дав можливість трактувати досить типові прояви непрофесіоналізму соціального працівника, соціального педагога, пов’язані з особистісними вадами, дезінтеграцією професійного та життєвого просторів, актуалізуючи механізми професійної, особистісної та соціально-професійної рефлексії