ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ У ВИКЛАДАННІ ТА НАВЧАННІ ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ

Анотація

Дослідження проблеми використання електронних ресурсів у викладанні та навчанні історії педагогіки є актуальним на теоретичному, методичному та практичному рівнях. Окремі її аспекти розглядалися в працях вітчизняних науковців щодо організації змішаного навчання, використання електронних засобів навчання, дидактичних можливостей відкритих освітніх ресурсів та ін. На основі аналізу нормативно-правових документів, державних стандартів вищої педагогічної освіти, власної практичної діяльності констатовано на необхідності використання потенціалу електронних ресурсів у навчанні та викладанні навчальної дисципліни «Історія педагогіки». Мета – виокремити та проаналізувати електронні ресурси як складник джерел інформації у навчанні та викладанні освітнього компоненту «Історія педагогіки» у закладах вищої освіти України. Для досягнення визначеної мети та завдань використано методи: теоретичні: аналіз, синтез, конкретизація, порівняння та узагальнення наукових джерел кола досліджуваної проблеми; вивчення нормативно-правових документів; емпіричні: аналіз та узагальнення педагогічного досвіду. За інформаційним критерієм виокремлено та схарактеризовано такі групи електронних ресурсів – складників рекомендованих джерел інформації у навчанні та викладанні освітнього компоненту «Історія педагогіки»: електронні ресурси локальних мереж; відкриті освітні ресурси; електронні документи; цифрові ресурси; науково-інформаційні бази даних; електронні бібліотеки, історико-культурні ресурси; електронні біографії; електронні колекції; історико-педагогічні сайти та сайти музеїв. Розкрито особливості змістового наповнення виокремлених груп електронних ресурсів. Вказано теми освітнього компоненту «Історія української школи і педагогіки», зміст яких рекомендований до оновлення на основі запропонованих електронних ресурсів