ПРОБЛЕМА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ У ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Автор(и)

  • В. Семиченко Національний авіаційний університет
  • K. Артюшина

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.15.14409

Ключові слова:

невизначеність, толерантність до невизначеності, професійна підготовка, студентство, вище школа, навчання

Анотація

У статті розглядається проблема невизначеності, як невід’ємного атрибуту життя сучасної людини. Розкривається важливість формування толерантності до невизначеності, як важливого засобу організації життєвого шляху особистості. Аналізуються прояви ситуацій невизначеності у студентському житті. Наводяться емпіричні дані, що розкривають особливості розвитку толерантності до невизначеності у майбутніх фахівців.

Доводиться, що невизначеність є невід’ємним атрибутом життя людини у сучасному світі, базовими ознаками якого є багатомірність, полісистемність, неперервна мінливість, наявність безлічі об’єктивних і суб’єктивних конфліктів, необхідність приймати рішення при недостатній інформації.

Конкретизовано чинники, що ускладнюють  на суб’єктивному рівні процес прийняття і дії з реалізації рішення: - відсутність чітких знань щодо природи тих явищ, які повинні бути  залучені  для подолання невизначеності; відсутність у людини чітких оцінювальних критеріїв  доцільності і потенційної ефективності наявних способів і напрямів вирішення ситуації; відсутність у людини чіткого уявлення про результати, які вона хоче отримати; відсутність чіткого усвідомлення власних ресурсів, їх достатності для вирішення ситуації і досягнення наміченого.

Доведено, що в ситуації невизначеності можуть викликати два основних види емоційних переживань: позитивні (інтерес, цікавість) і негативні (страх чи тривога), а також і різні стратегії подолання: стимулювання активності і блокування активності. Це послужило підставою для введення таких понять, як «толерантна/інтолерантна особистість», «толерантність/інтолерантність до невизначеності».

За результатами емпіричного дослідження виявлено: а)   недостатню готовність  значної частини опитаних студентів  до подолання ситуацій невизначеності, особливо в сфері інтерперсональних відносин; б) наявність у третини студентів ознак  професійної невизначеності в контексті професійного вибору; в) обмеженість здатності студентів   продукувати різноманітні способи вирішення ситуацій невизначеності.

Посилання

Корнилова Т. В. (2015). Принцип неопределенности в психологии выбора и риска. Психологические исследования. Т. 8, № 40. С. 3. URL: http://psystudy.ru

Ребера А. (Ред.). (2002). Оксфордский толковый словарь по психологии. Москва : На-ука.

Андреева Г.М. (2009). Социальная психология сегодня: поиски и размышления. Моск-ва : НОУ ВПО МПСИ.

Леонтьев Д.А. (2011). Новые ориентиры понимания личности в психологии: от необ-ходимого к возможному. Личностный потенциал: структура и диагностика. Москва : Смысл, 12–42.

Белинская Е.П. (2014). Неопределенность как категория современной социальной психологии личности. Психологические исследования. Т. 7, № 36. Взято з http://psystudy.ru/index.php/num/2014v7n36/1014-belinskaya36.html

Философский энциклопедический словарь. Взято з http://www.encyclopedia.ru/cat/online/detail/41246/

Гусев А. И. (2007). К проблеме измерения толерантности к неопределенности. Прак-тическая психология и социальная работа, № 1, 21 – 28.

Осин К. Н. (2010). Факторная структура русскоязычной версии шкалы общей толера-нтности к неопределенности Д. Маклейна. Психологическая діагностика, № 2, 65-86.

Корнилова Т. В. (2014). Шкалы толерантности и интолерантности к неопределеннос-ти в модификации опросника C. Баднера. Экспериментальная психология, № 1, 92–110.

Тычинский А.В. (2006). Управление инновационной деятельностью компаний: совре-менные подходы, алгоритмы, опыт. Таганрог : ТРТУ. Взято з http://www.aup.ru/books/m87/

Сагайдак С.С. (2006). Поле профессиональной неопределенности в координатах «спо-собности – склонности». Психологический журнал Минского института управления, № 2 (10), 4-9.

Дубенцов М. И. (2011). Категория неопределенности в психологической науке и про-фессиональном самоопределении личности. Современные научные исследования и инновации, № 6. Взято з http://web.snauka.ru/issues/2011/10/3078.

Опубліковано

2019-12-01

Номер

Розділ

Статті