ВІЗІЯ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ ФІЛОЛОГІВ У ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.15.14408Ключові слова:
інтегративний підхід, освітня програма, інтегровані курси, інтегративний актив знань, трансферабельні уміння, технічний університетАнотація
Здійснено візію інтегративного підходу у вищій освіті як методологічного базису навчання студентів в університетах. Підкреслено, що для навчання іноземним мовам абітурієнтами обираються технічні університети, вибір пов’язано з перспективами працевлаштування: галузевий зміст у поєднанні з іноземною мовою посилюють конкурентоспроможність спеціаліста. Висвітлено загальнонауковий погляд на інтегративний підхід в освіті на основі аналізу розвідок вітчизняних і зарубіжних дослідників. Узагальнено, що регламентований часом і простором інтегративний підхід у руслі наукового переосмислення і реактуалізації теоретичної множинності педагогіки асимілює традиційні змісти на рівні сучасності, забезпечує якість освіти в оновленому просторі. Акцентовано, що інтегративний підхід є базисом цілісності галузевих знань та іншомовної компетентності як інтегративного активу знань студентів. Стверджується, що інтегрований підхід є концептуальним елементом універсальної теоретичної моделі вищої освіти, регламентує: освітні програми в межах спеціальності; інтегровані навчальні курси; підручники і посібники з перекладу, сприяє набуттю трансферабельних умінь. Констатовано, що в навчанні філологів інтегрується масив складових: значний за обсягом зміст (іноземна мова, галузева лексика, переклад, методика викладання іноземної мови у вищій і середній освіті, психологічні й педагогічні знання); інноваційні методики і технології формування іншомовної і перекладацької компетентності; інформаційний контент; державно-правовий і законодавчий супровід галузі тощо, що визначає перспективи інтегративного підходу як об’єкта наукових розвідок. Досліджено, що молодь, обираючи філологічну освіту в технічних університетах, реально оцінює переваги трансферабельних умінь, які посилюють конкурентоздатність фахівця, розширюють сферу затребуваності спеціаліста, сприяють реалізації амбіцій.
Посилання
Биков, В. (2009). Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія: Київ: Атака.
Большой энциклопедический словарь: философия, социология, религия, эзотеризм, политэкономия (2002). Минск: МФЦП.
Бордовская, Н. (2001). Диалектика педагогического исследования: Логико-методологические проблемы. Санкт-Петербург: РХГИ.
Вознюк, О. & Дубасенюк, О. (2009) Цільові орієнтири розвитку особистості у системі освіти: інтегративний підхід: монографія. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка.
Вступ. Освіта. UA. Рейтинг спеціальностей за кількістю поданих заяв (2019). Взято з http://osvita.ua/consultations/bachelor/65128/
Енциклопедія освіти (2008). Київ: Юрінком Інтер.
Зверев, И. & Максимова, В. (1986). Межпредметные связи в современной школе. Москва: Просвещение.
Коць, Т. (2019) Інтегративний-інтеграційний-інтегрований. Взято з http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine70-15.pdf
Лук’янець, В. & Кравченко, О. (2000). Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури : монографія. Київ: ВІПОЛ.
Місія Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (2019). Взято з https://naqa.gov.ua/
Освітні програми і спеціальності: що вибрати? (2019). Взято з https://osvita.ua/consultations/55671/
Пентилюк, М. (2011). Інтегративний характер професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника. Взято з http://www.ps.stateuniversity.ks.ua/file/issue_58_2/58.pdf
Сітарська, Б. (2005). Теоретичні і методологічні засади дидактичних завдань з педагогіки у процесі підготовки та вдосконалення вчителів. Київ: Основа.
Сова, М. (2005). Інтеграція художньо-культурологічних знань у системі професійної підготовки вчителя гуманітарних дисциплін. (Дис. докт. пед. наук). Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова, Київ.
Онкович, Г. (Ред.). (2012). Теоретико-методологічні засади інтеграції змісту гуманітарної освіти у вищих навчальних закладах негуманітарного профілю: монографія. Київ: Пед. думка.
Токарєва, А. (2014). Інтегративне навчання як один з перспективних напрямів розвитку сучасної вищої освіти. Вісн. Дніпропетровськ. ун-ту імені Альфреда Нобеля. Педагогічні науки, 2(8). 184-187.
Философский энциклопедический словарь. (2002). Киев: Абрис.
Філософський енциклопедичний словник (2002). Взято з http://shron1.chtyvo.org.ua/Shynkaruk_Volodymyr/Filosofskyi_entsyklopedychnyi_slovnyk.pdf
Bennett, N., Dunne, Е. & Carré, С. (2005) Patterns of core and generic skill provision in higher education. Higher Education, 1. Vol. 37. р. 71-93.
Bridges, D. (1993). Transferable skills: A philosophical perspective. Studies in Higher Education, 8. p. 43-51.
Brooks, J. (2007). Transferable Academic Skills Kit. Garnet, 2007.
Fallows, S. & Steven, С. (2000). Integrating Key Skills in Higher Education: Employability, Transferable Skills and Learning for Life. Взято з https://www.researchgate.net/publication/225084011_Integrating_key_skills_in_higher_education_employability_transferable_skills_and_learning_for_life
Huber, M. & Hutchings, Р. (2004). Integrative Learning: Mapping the Terrain. Washington: Association of American Colleges and Universities.
Rhodes, T. (2010). Assessing Outcomes and Improving Achievement: Tips and Tools for Using Rubrics. Washington: Association of American Colleges and Universities.