ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТАМИ-ПСИХОЛОГАМИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.15.14398Ключові слова:
суб’єктивне благополуччя, духовно-моральна спрямованість, мотиваційно-ціннісна структура, професійна продуктивність, готовність до професійної діяльностіАнотація
Переживання благополуччя є найважливішою складовою частиною домінуючого настрою особистості, оскільки суб’єктивне благополуччя, як інтегративне, особливо значуще переживання, постійно впливає на різні параметри психічного стану людини і, як наслідок, на успішність поведінки, продуктивність діяльності, ефективність міжособистісної взаємодії. Ці переживання виступають значимим фактором стану суспільної свідомості, групових настроїв, очікувань, відносин в суспільстві.
В статті визначено чинники суб’єктивного благополуччя особистості, такі як: категорія «образ» як усвідомлений стиль життя або образ бажаних цілей; категорія «мотив» як спонукання до досягнення індивідуально значущих цілей або реалізації бажаного способу життя; переживання як почуття, які «повідомляють» його про відносини з середовищем, як почуття, які відчуває індивід, зіставляючи свої зусилля, дії до досягнення бажаної мети або способу життя, з тим, що він досяг в реальності або з тим, чого змогли досягти інші; категорію «емоції» як емоційна оцінка себе, своїх досягнень, ступеня задоволеності собою і своїм життям. Досліджено, що для більшості студентів-психологів характерна задоволеність життям, задоволеність своєю результативністю і процесом досягнення поставлених цілей та можливостей сьогодення, що говорить про впевненість у собі, адекватну самооцінку. Значна кількість студентів впевнені, що самостійно керують своїм життям, і впевнені у своїх силах та можливостях, вони адекватно оцінюють свої можливості і очікувані від дій результати. В залежності від рівня суб’єктивного благополуччя у них змінюється і мотиваційно-ціннісна структура. Так, у студентів зі збільшенням рівня суб’єктивного благополуччя збільшується духовно-моральна направленість, а зі зменшенням рівня суб’єктивного благополуччя зростає егоїстично-престижна чи прагматична спрямованість мотиваційно-ціннісної структури.
В роботі зазначено, що у студентському віці суб’єктивне благополуччя можна визначити як важливий показник готовності до професійної діяльності та її успішності, а також як фактор успішної навчальної діяльності та прогностичний показник майбутньої професійної продуктивності і задоволеності фахівцяПосилання
Башкатов С. А. (2013). Разноуровневые факторы личностного благополучия автореф. канд.психол.наук. Челябинск.
Зеер Э. Ф. (2008). Психология профессий. Москва : Академический Проект ; Фонд Мир.
Куликов Л. В. (2000). Детерминанты удовлетворенности. Общество и политика. Санкт-Петербург, 476-510.
Поваренков Ю. П. (2006). Психологическое содержание профессиональной идентичности. Сибирский психологический журнал, № 4 (13), 53-59. Взято з https://cyberleninka.ru/article/n/psihologicheskoe-soderzhanie-professionalnoy-identichnosti.
Погoрская В. А. (2011). Взаимосвязь субъективного благополучия и ценностно-смысловой сферы личности у студентов педагогических профессий. Вектор науки ТГУ. Серия: Педагогика, психология, 3(6), 183-252.
Сунцова Я. С., Бушмакина В. П. (2016). Психологическое благополучие студентов-психологов в святи с их экзестенциальными страхами. Восточно-европейский вест ник, № 1 (5), 111 – 120. Взято з https://elibrary.ru/item.asp?id=27496712.
Шамионов Р. М. (2010). Социальная активность и субъективное благополучие личности. Личность и бытие: субъектный подход: Материалы 5 Всерос. науч.-практ.конф. Краснодар, 61-64.
Diener E. (1984). Subjective well-being. PsychologicalBulletin, N 95, р. 542–575.
Ryff C. (1995). The structure of psychological well-being revisited. J. of Personality and Social Psychology, Vol. 69, р. 719-727.
