ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НОВОГО ПРИЗОВУ У ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.15.14397Ключові слова:
адаптація військовослужбовців, стресогенні фактори, емоційні стани, нервово-психічна нестійкість, дезадаптована поведінкаАнотація
Стаття присвячена проблемі адаптації військовослужбовців нового призиву, особливостям їх емоційних станів. Призив і проходження військової служби є потужним психоемоційним фактором, який впливає на психіку і змушує індивіда пристосовуватися до нових умов життя і побуту. Військова служба являє собою важливий, але важкий (часто – екстремальний) етап розвитку особистості. Переважна більшість військовослужбовців відразу починають відчувати суб'єктивний дискомфорт, емоційне пригнічення або напругу, виявляють ознаки підвищеної тривожності, деякої загальмованості.
У роботі визначається, що при наявності певних акцентуацій характеру, емоційно-вольовій або нервово-психічній нестійкості, нерозвиненій здатності до саморегуляції психофізіологічних станів, вплив стресогенних факторів може привести до зриву регуляторних механізмів, дезадаптованої поведінки військовослужбовця. Нервово-психічна нестійкість військовослужбовців розуміється як нездатність індивіда зберігати психічну працездатність, неадекватний рівень нервово-емоційної напруги, який не відповідає виконуваній діяльності, нестабільність психічних функцій при дії стресогенних впливів. Переважна частина нервово-психічних розладів у молодих військовослужбовців носить адаптаційний характер, обумовлений труднощами їх адаптації до нових умов життя і діяльності, характерними для військової служби.
Адаптація є процесом освоєння молодими солдатами запропонованих їм соціальних ролей, службових і громадських функцій та включення їх в систему особистих контактів і відносин. Таким чином, в структурній схемі процесу адаптації можна виділити три основні напрямки: 1) освоєння службово-посадових функцій; 2) включення в суспільне життя колективу; 3) встановлення міжособистісних, дружніх зв'язків і відносинПосилання
Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. (1976). Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск.
Осьодло, В. І. (2012). Психологія професійного становлення офіцера [Текст] : монографія. Київ : Золоті ворота.
Ответчиков А. В. (1991). Психические состояния военнослужащих в особых условиях ведения боевых действий. Учебное пособие. Москва, ВПА.
Павлик Н. В. (2011). Психологічна адаптація особистості в екстремальних умовах військової діяльності. Вісник Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України, № 3 (6), 32 -36.
Приходько І. І. (2007). Психологічні особливості військово-професійної діяльності льотного складу підрозділів внутрішніх військ МВС України та їх вплив на безпеку польотів. Збірник наукових праць. Харків : Акад. ВВ МВС України, № 1 – 2 (9 – 10), С.61 – 67.
