ЗАКЛАДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК НОВИЙ ТИПОЛОГІЧНИЙ ОБ’ЄКТ СТАЛОЇ АРХІТЕКТУРИ

Автор(и)

  • Л. Бармашина
  • О. Пивоваров
  • O. Осипенко
  • П. Кухарчук

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.15.14393

Ключові слова:

сталий розвиток, екологія довкілля, екологічна освіта, майбутній архітектор

Анотація

Досвід багатьох розвинених країн (Канади, Японії, Швеції та інших) свідчить про необхідність і можливість покращення стану навколишнього середовища на основі принципів екологічної політики кожної окремої країни. Це потребує високого рівня екологічної культури населення та активної участі громадськості в природоохоронній діяльності. Сталий  або стійкий розвиток є новим принципом людського спільного життя: наступні покоління повинні мати ресурсні можливості, адекватні існуючим. Концепція стійкого розвитку з’явилася в результаті об’єднання трьох основних точок зору: економічної, соціальної і екологічної. Узгодження цих підходів є надскладним завданням, оскільки елементи сталого або стійкого розвитку мають розглядатися збалансовано. Велика група проблем стійкості пов'язана з містобудівною екологією. До них відноситься, перш за все, взаємодія населених пунктів із навколишнім природним середовищем. Головним фактором є екологічна безпека середовища життєдіяльності. Архітектурна екологія має вивчати не лише окремі архітектурні об’єкти, а й архітектурне середовище в цілому. Це вимагає відповідних спеціалізованих територій, просторів і приміщень, тобто нових архітектурно-містобудівних об’єктів. Такі об’єкти як комплекси мають включати ландшафтну організацію прилеглих ділянок, відкриті та криті озеленені, відповідно облаштовані спеціальні простори, а також освітні будівлі з класами, кабінетами, лабораторіями тощо. Новий комплексний архітектурно-містобудівний об’єкт (позашкільний заклад екологічної освіти) повинен стати складовим новітньої типології будівель і споруд. Прикладом країни, де поняття «екологічна освіта» набуло набагато ширшої якості, ніж отримання атестату чи диплому, стали США. На території університету Джорджії існує так звана Школа екології Odum. Місією цієї школи екології можна вважати зокрема навчання майбутніх поколінь екологів, співпрацю з іншими підрозділами університету, сприяння екологічній грамотності студентів та громадськості, міждисциплінарні дослідження навколишнього середовища

Посилання

Шкодовський Ю. (2007). Екологічна реабілітація урбаністичного середовища як механізм державного регулювання розвитку територій. Методологичні основи екологічної реабілітації архітектурного середовища (Дис. доктора архітектури). Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Харків.

Цигичко С. П. (2012). Екологія в архітектурі і містобудуванні : навч. Посібник. Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. Харків : ХНАМГ.

Шумілова А. В. (2015). Формування екологічної свідомості школярів еколого-освітніми заходами. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна серія «Екологія», 13, 104-111.

Опубліковано

2019-12-01

Номер

№ 15 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).