КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕСУ ГУМАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.14.13738Ключові слова:
гуманізація навчання, гуманізація вищої екологічної освіти, гуманістично спрямована особистість майбутнього еколога, екологічна свідомістьАнотація
У статті обґрунтувано концептуальні засади гуманізації навчання майбутніх екологів у процесі їх професійної підготовки, та визначено умови її ефективності, а саме: сформованість особистості викладача вищої школи, здатного здійснювати навчання майбутніх екологів на гуманістичних засадах; забезпечення гуманістичної орієнтованості змісту навчання студентів; дотримання викладачами педагогічно доцільних гуманістичних принципів та застосування «екологічно спрямованих» методів навчання; гуманізація взаємовідносин між викладачами та майбутніми екологами. Обґрунтовано систему вимог до викладача вищої щколи, серед яких загальногромадянським рисам, морально-педагогічним якостям, індивідуально-психологічним особливостям та фаховій компетентності відводиться особливе місце.
Базовим компонентом структури особистості викладача визначено гуманістичну спрямованість його особистості, що виявляється у ставленні до студента як до найвищої цінності, визнанні його права на свободу і щастя, вільний розвиток і прояв здібностей.
На прикладі викладання дисциплін психологічного циклу авторами запропоновано положення, в основі якого лежить забезпечення гуманістичної орієнтованості змісту навчання студентів, яке направлено на формування гуманістично спрямованої особистості фахівця-еколога з екоцентричним типом екологічної свідомості. Здійснено характеристику екологічно спрямованих методів навчання. Ними є методи формування екологічної свідомості, мислення; виховання екологічних цінностей; методи формування суб’єктивного ставлення до природи; методи практичної взаємодії зі світом природи. Особливу увагу приділено методам формування суб'єктивного ставлення до природи (екологічна ідентифікація, екологічна емпатія, екологічна рефлексія), методам практичної взаємодії із світом природи (польові практики), методам пізнання об’єктивної дійсності на рівні екосистем (спостереження у природі, екологічні стежки), аудіо-візуальним методам та методам прогнозування та демонстрації можливих наслідків руйнівної поведінки. Автори звертають увагу на особливості використання активних форм роботи та комп’ютерних мереж в освітньому процесі, які сприятимуть підвищенню інтересу до навчання, формуванню у студентів навичок самостійної роботи, вчать студентів адаптуватися до вимог сучасного суспільстваПосилання
Borys N. P. (2001) Psykholoho-pedahohichni osnovy humanizatsii navchalno-vykhovnoho protsesu shkoly i vuzu. Rivne: «Lista». P. 71–75.
Herasymova I. H. (2002) Humanizatsiia profesiinoi pidhotovky maibutnikh menedzheriv vyrobnychoi sfery: avtoref. dys. ... na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: 13.00.04 «Teoriia i metodyka profesiinoi osvity». Vinnytsia.
Bondar S.P.( Red.). (2001). Humanizatsiia protsesu navchannia v shkoli: Navchalnyi posibnyk. Kyiv.: Stylos.
Derebo S.D., Yasvin V.A. (1996). Ekologicheskaya pedagogika i psihologiya [Ecological pedagogy and psychology]. Rostov-na-Donu: Izdatelstvo «Feniks».
Didukh L.B., Yermolenko V.M., Kryzhanivska O.T. (2000). Ekolohichna stezhka (metodyka, orhanizatsiia, kharakterystyka modelnoi stezhky «Lisnyky»). Kyiv.: Fitosotsiotsentr.
Ziaziun I. (1999). Osvita i vchytel u konteksti ukrainskoho derzhavotvorennia. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. №1. – p. 20.
Levochkina A. M. (2003). Ispolzovanie aktivnyih metodov v izuchenii ekologicheskoy psihologii s tselyu formirovaniya ekologicheskogo soznaniya studentov vyisshih uchebnyih zavedeniy. Aktualni problemi psihologiyi: Zbirnik naukovih prats Institutu psihologiyi im. G.S. Kostyuka APN Ukrayini. Kyiv. – T.7. – Ch. 1. – P. 236–240.
Melnychenko N.V. (1988). Polova praktyka z botaniky yak odna z form ekolohichnoho navchannia i vykhovannia studentiv. Materialy IV mizhnarodnoi konferentsii «Ekolohiia i osvita: Pytannia teorii ta praktyky». Cherkasy. P. 71-74.
Moiseiuk N. Ie. Pedahohika. Navchalnyi posibnyk [Pedagogy. Tutorial ] / N.Ie. Moiseiuk. – [4-e vydannia, dopovnene], 2003. – 615 p.
Moroz O. H., Padalka O. S., Yurchenko V. I. (2003). Pedahohika i psykholohiia vyshchoi shkoly: Navch. posib.[ Pedagogy and psychology of higher education: Teaching. manual]. Kyiv.: NPU.
Rudomino-Dusiatska O. V. (2003). Psykholohichni problemy samorehuliatsii ekolohichnoi povedinky. Aktualni problemy psykholohii: Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy. (T.7. Vyp. 9, р. 327–330). Kyiv.
Hubko O.T. (1994)/ Slovo pro vchytelia. Kyiv.: Rad. Shk.
Neue Medien in der Sekundarstufe I und II: Didaktik, Unterrichtspraxis (2000). Berlin: Cornelsen Scriptor.
Günther G. (1997). Methoden Manual 1: „Neues Lernen“.
Plachynda T. S. (2017). Vprovadzhennia platformy MOODLE u protses profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv aviatsiinoi haluzi. Rezhym dostupu:
http://culturehealth.org/hogokz_knigi/Arhiv_DOI/09_10.11.2017.HOGOKZ/3.pdf
Baranovska L. V. (2012). Psykholoho-pedahohichni aspekty profesiinoi pidhotovky studentiv u tekhnichnykh vyshchykh navchalnykh zakladakh [Elektronnyi resurs] [Psychological and pedagogical aspects of students professional training in technical higher educational institutions]. Rezhym dostupu:
http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/viewFile/2134/2125
