ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО РЕФЛЕКСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДЛІТКІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.14.13737Ключові слова:
інноваційні технології, моральна саморегуляція, рефлексія, соціалізація, форми і прийоми рефлексіїАнотація
Стаття присвячена одному з етапів навчальної діяльності на заняттях з літератури – формуванню рефлексії. Основну увагу зосереджено на розкритті сутності самого поняття «рефлексія» та його ефективності. Виокремлено форми і прийоми рефлексії на різних етапах заняття. Рефлексія спрямована на усвідомлення пройденого шляху, на збір інформації. Така діяльність стимулює моральний розвиток студентів, і це позначається на їхній вибірковості щодо змістовного процесу етичного пізнання, емоційно-особистісному ставленні до форм і методів його організації. Активізація здатності до рефлексії дозволяє підліткам більш адекватно й активно пізнавати дійсність, виявляти у її явищах загальне й особливе, виробляти нові знання. Рефлексія на заняттях - це своєрідний моніторинг, де педагог може і має побачити, чи кожний слухач (учень, студент) засвоїв певні знання, має результати, реалізував свої сподівання. Рефлексія допомагає педагогу побачити навчальний процес і дізнатися одразу, що було зрозуміле, а що залишилося на доопрацювання. Рефлексія на занятті – це спільна діяльність учнів і педагога, що дозволяє вдосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на особистість кожного учня. На різних етапах вона має різні функції: комунікативну, когнітивну, мотиваційну, коригувальну тощо. Більшість учених-психологів і педагогів відзначають, що важливішою для розвитку особистості є письмова рефлексія. Можна виділити декілька найбільш відомих форм письмової рефлексії: есе, вільне письмо, міні-твір, бортовий журнал. Реалізація рефлексійної діяльності на заняттях з літератури сприяє більш довірливому спілкуванню з однолітками і дорослими, зниженню рівня неетичної поведінки школярів, усвідомленню здобутих знань та вмінь, розвитку вміння рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозувати подальші кроки, порівнянню свого сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших тощоПосилання
Буряк, С.Д. (2005). Інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної літератури. Х.: «Основа».
Бусел, В.Т. (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, Ірпінь: Перун.
Вердіна, С.В., Панченко, А.Г. (2008). Секрети педагогічної майстерності. Уроки для вчителя. Х. : Вид.група «Основа».
Ворожейкіна, О.М. (2011). 100 цікавих ідей для проведення уроку. Х. : Вид.група «Основа».
Наволокова, Н.П., Андрєєва, В.М. (2008). Практична педагогіка. 99 схем і таблиць. Х. : Вид.група «Основа».
Наволокова, Н.П. (2009). Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Х. : Вид.група «Основа».
Орбан-Лембрик, Л.Е. (2005). Соціальна психологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. К.: Академвидав.
Проколіско, Л.М., Ніколаєнко, Д.Ф. (Ред). Педагогічна психологія. (1991). К.: Вища школа.
Савчин, М.В., Гавриш, З.С. (Ред.). Вступ до спеціальності: Психолог, практичний психолог : [навчальний посібник]. (2007). Івано-Франківськ: Місто НВ.
Шапар, В.Б. (2004). Психологічний тлумачний словник. Х.: Прапор.
Садкіна, В.І. (2015). Маленькі секрети учительськогоуспіху. Х.: Вид.група «Основа».
