КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС У ПРОБЛЕМНОМУ ПОЛІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.14.13708Ключові слова:
рухова активність, когнітивний дисонанс, лінь, невраховані фактори, фізичне виховання, фобіїАнотація
У запропонованій роботі розглядаються питання педагогіки та психології, які пов’язані з негативними тенденціями щодо фізичного здоров’я та фізичної підготовленості студентської молоді. Серед факторів, що впливають на перспективи фізичного стану та життєдіяльності студентів є такі, що традиційно ігноруються у сучасних педагогічних конструктах (лінощі, фобії, віртуальна квазіреальність тощо). Вплив цих факторів знаходить відображення у протистоянні різного роду когніцій, тобто у когнітивному дисонансі. Когнітивний дисонанс у сфері фізичних зусиль та рухової активності має специфічні риси дослідження яких є передумовою формування успішної позитивної мотивації студентів до занять (у тому числі і самостійних) фізичним вихованням.
Метою статті є визначення можливих проявів та наслідків когнітивного дисонанс, що виникає у студентів по відношенню до фізичних навантажень та вправ у проблемному полі фізичного виховання.
Автори запропонували ряд тез та припущень щодо дефініції когнітивного дисонансу у зазначеній сфері, а саме:
– когнітивний дисонанс по відношенню людини до фізичного виховання зазвичай є результатом зіткнення не двох, а декількох когніцій;
– у зазначеному когнітивному дисонансі є місце не тільки для теоретичного та емпіричного, але й для «тілесного знання»;
– тілесне знання, як продукт фізичної активності. має тенденцію на несвідомому рівні, корегувати декларативні рішення свідомого;
– ієрархія свідомого і несвідомого у відношенні людини до фізичних кондицій власного тіла не має чітко визначених меж;
– найбільш розповсюдженим рішенням (вибір) зазначеного когнітивного дисонансу є «відкладення дії».
Приведені тези мають часткове підтвердження у результатах проведеного дослідження (анкетування), частково потребують подальших досліджень.
До висновків дослідження відноситься ствердження, що одного свідомого розуміння необхідності регулярних збалансованих занять фізичним вихованням для формування стійкої позитивної мотивації недостатньо без відповідного рухового досвідуПосилання
Бех І. Д. Виховання особистості. – К.: Либідь, 2003. – Кн.2.2. – 343 с.
Вржесневский И. И. Неучтённые факторы педагогики двигательной активности в контекстепоиска перспектив физического воспитания студенческой молодёжи. / Вісник НАУ Серія: Педагогіка.Психологія: зб. наук. пр. – К.: НАУ;– 2015.Вип. 2(7).– С. 30-57.
Davis K. Human Behavior at Work: Organizational Behavior.5 th ed. – New York: Mc Graw-Hill, 1977. – 42 p.
Murray M. A. Edward J. Motivation and Emotion // Englewood Clisse. – New York: Prentioe – Haih.1964.
Howe B.І. Motivation for success in sport // Int.J.SP.PSY. – 1987//1. – P/1-9 I.I.
Вржесневский И. И. Фактор когнитивного диссонанса в педагогике физических усилий и двигательной активности. / Вісник НАУ Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. – К.: НАУ; – 2017.Вип. 1(10). – С. 33-35.
Сафонов В.К. Когнитивный диссонанс в эксплицитно-имплицитном механизме достижений в спорте // Материалы международной конференции «Ананьевские чтения», СПб., 2018. – С. 148-151.
