МЕТОДИЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВІДТВОРЕННЯ ПРОСТОРУ В АКАДЕМІЧНОМУ МАЛЮНКУ ТА ЖИВОПИСІ

Анотація

У статті розглядаються основні проблеми відтворення простору в сучасному академічному малюнку та живописі. Автор аналізує основні проблеми відтворення простору та здійснює пошук можливостей координування просторової організації у реалістичному зображенні. Досліджує внутрішні когнітивні структури сприймаючих та способи їх зміни.

Підвищення рівня навчання та формування просторового бачення засобами академічного малюнку та живопису можливо тільки за умови знань психологічних особливостей просторового сприйняття та педагогічних особливостей формування даної функції.

Сучасні дослідження здебільшого спрямовані на розробку методичної системи вдосконалення перспективної грамотності або загальної образотворчої грамотності. Проте, формування аналітичного аспекту, пов’язаного з просторовим баченням, поєднуючого всю фрагментарну інформацію в єдину систему до цього часу залишається не достатньо вивченим. Такі поняття, як лінійно-конструктивна побудова предметів, перспективні скорочення форм, світло-тонові відношення об’єктів – завжди знаходяться в центрі уваги викладачів образотворчого мистецтва. На основі практичного та теоретичного матеріалу автор приходить до висновку, що простір виконує найважливішу функцію – сприяє упорядкуванню та організації всіх елементів композиції відносно точки зору та лінії горизонту. Аналіз основних труднощів і типових помилок у відтворенні простору дозволяє встановити та усунути основні причини неефективності сучасного навчального процесу в образотворчому мистецтві