ТРЕНІНГ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНО-МОВЛЕННЄВОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ОСНОВИ КОМУНІКАЦІЇ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ»
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.13.13398Ключові слова:
компетентність, комунікативна компетентність, соціально-психологічний тренінг, тренінгАнотація
У процесі якісної підготовки у закладах вищої освіти творчих фахівців, мотивованих до постійного підвищення професійного рівня, актуальною є проблема розвитку й удосконалення комунікативної компетентності, творчого потенціалу, підвищення культури усного та писемного мовлення. Реалізація зазначених завдань можлива в умовах оволодіння майбутніми соціальними працівниками майстерністю слова у процесі вивчення професійно-зорієнтованих дисциплін, зокрема «Основи комунікації в соціальній роботі», «Тренінг формування комунікативних навичок».
Метою статті є обґрунтування значення тренінгової роботи у формуванні комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників у процесі вивчення курсу «Основи комунікації в соціальній роботі».
У виборі форм, методів, прийомів роботи, які сприяють формуванню комунікативної компетентності студентів, було враховано результати опитування викладачів кафедри педагогіки та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, соціальних педагогів, соціальних працівників міста Чернівці. Аналіз результатів дослідження засвідчив, що найбільш ефективними серед них є підготовка та проведення тренінгів (72,40%), нестандартних заходів соціального спрямування (54,94%), організація зустрічей із фахівцями соціальної сфери (49,65%), підготовка та проведення ділових ігор (49,03%), «круглих столів» на актуальну соціальну тематику (44,38%), бесід з різними категоріями клієнтів (41,18%), дискусій (36,3%), прес-конференцій (35,7%).
Наведено приклади тренінгових вправ, які формують навички вербального та невербального спілкування майбутніх соціальних працівників у процесі вивчення курсу «Основи комунікації в соціальній роботі» («Наші імена», «Подарунок», «Гамір», «Стратегії поведінки у в конфлікті та шляхи його розв’язання»).Посилання
Євдокимова, Н. О. (2014). Соціально-психологічний тренінг як технологія розвитку особистості студента. Вісник Національного університету оборони України, (211-217).
Емельянов, Ю. Н., Жуков, Ю. М. (1985). Социально-психологический тренинг: проблемы и перспективы. Москва.
Ковалев, Г. А. (1998). Основные направления использования методов активного социального обучения в странах Запада. Психологический журнал, (127-136). Москва.
Куб'як, Н., Шоліна, Т. (2017). Тренінги в соціальній роботі: теорія, організаційні засади, методика проведення. Чернівці: Чернівецький національний університет.
Петровская, Л. А. (1982). Теоретические и методические вопросы социально-психологического тренинга. Москва.
Равлюк, Т. (2013). Теорія і практика педагогічної науки та освіти: досвід, інноватика, прогнозування. Формування комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників в умовах практичної підготовки, (371-377). Львів.
