МЕНЕДЖМЕНТ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНИХ ТА ПЕДАГОГІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.12.12911Ключові слова:
системи освіти, менеджмент, освіта, демократія, мораль, цінності, справедливість, принципи виховання, соціальні інститутиАнотація
Освітньо-виховна, педагогіко-психологічна суспільно орієнтована теорія, її моделі та концепції прагнуть по-новому визначити і індивідуальний і суспільний розум. Спираючись на ці засновки, у перспективі це дозволяє філософії освіти розвиватися для розробки більш інклюзивного філософського бачення освіти, щоб звернутися безпосередньо до проблем демократизації та зміни соціальних відносин у напрямку рівності і соціальної справедливості в сфері освіти. Розглядаються тенденції освіти та моделі інститутів глобалізованого суспільства сучасності в контексті особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Здійснюється дослідження і системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема.
Досліджуються змістовні, структурні і функціональні характеристики концепції освіти в контексті інституційних тенденцій суспільної практики, а також форми і можливості її методологічного застосування. Розглядається модель освіти, втілена в програми суспільного розвитку і навчання, які перш за все покликані навчити людей провадити самостійне і оригінальне дослідження себе, соціуму і системи знань. Водночас обґрунтовується, що ці моделі і програми не мають бути відірвані ані від індивідуально-колективної системи моральних і соціальних цінностей, теоретико-прикладного навчання, ані від подальшого застосування набутих цінностей, норм і навичок в повсякденному житті, науці чи на виробництві, у сфері усіх соціальних інститутів.
З точки зору соціального та освітнього, педагогічно-психологічного, нормативного розуміння і соціальної критики також є необхідним застосування активних зусиль з реконструкції освіти і суспільства, соціального бачення того, якими освіта і життя людини можуть бути і які їхні конкретні обмеження в існуючих суспільствах.
Освітньо-виховна, педагогіко-психологічна суспільно орієнтована теорія, її моделі та концепції прагнуть по-новому визначити і індивідуальний і суспільний розум. Спираючись на ці засновки, у перспективі це дозволяє філософії освіти розвиватися для розробки більш інклюзивного філософського бачення освіти, щоб звернутися безпосередньо до проблем демократизації та зміни соціальних відносин у напрямку рівності і соціальної справедливості в сфері освіти. Розглядаються тенденції освіти та моделі інститутів глобалізованого суспільства сучасності в контексті особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Здійснюється дослідження і системний аналіз неоліберальних реформ на рівні суспільства загалом і освіти зокрема.
Досліджуються змістовні, структурні і функціональні характеристики концепції освіти в контексті інституційних тенденцій суспільної практики, а також форми і можливості її методологічного застосування. Розглядається модель освіти, втілена в програми суспільного розвитку і навчання, які перш за все покликані навчити людей провадити самостійне і оригінальне дослідження себе, соціуму і системи знань. Водночас обґрунтовується, що ці моделі і програми не мають бути відірвані ані від індивідуально-колективної системи моральних і соціальних цінностей, теоретико-прикладного навчання, ані від подальшого застосування набутих цінностей, норм і навичок в повсякденному житті, науці чи на виробництві, у сфері усіх соціальних інститутів.
З точки зору соціального та освітнього, педагогічно-психологічного, нормативного розуміння і соціальної критики також є необхідним застосування активних зусиль з реконструкції освіти і суспільства, соціального бачення того, якими освіта і життя людини можуть бути і які їхні конкретні обмеження в існуючих суспільствах.
Посилання
Baron J., Brown R. V. (Eds.). Teaching decision making to adolescents. – Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 1991. -150 р.
Cooper D. Psychiatry and Anti-Psychiatry. – Boston:Paladin,2002. – 192 р.
Critical Encounters in High School English. – New York: Teachers College Press,2009. – 256 p
Critical Pedagogy: Where Are We Now? (Counterpoints: Studies in the Postmodern Theory of Education). – New York: Peter Lang,2007. – 416 p.
Dewey J.Democracy and education. New York: The Free Press, Macmillan Company, 1966. - 212 p.
Freire P. A Pedagogy for Liberation: Dialogues on Transforming Education. - New York: Bergin & Garvey Paperback,1986. – 207 р.
Freire P. Pedagogy of Freedom: Ethics, Democracy, and Civic Courage (Critical Perspectives). – New York: Rowman & Littlefield Publishers,2000.– 176 р.
Freire P. Pedagogy of the Heart. – New York: Continuum,1998. – 144 р.
Freire P. Pedagogy of the Oppressed. - New York: Continuum,1996. – 192 р.
Illich I. Une société sans école: Trad. de l'angl. – Paris: Seuil, 1971. – 220 p.
