ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІЛОТІВ У ПРОЦЕСІ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ НАДІЙНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі професійної підготовки льотного складу цивільної авіації з метою забезпечення безпеки польотів. Статистика авіаційних подій свідчить про те, що переважна їх кількість пов’язана з людським чинником Сучасні можливості авіаційної техніки обумовлюють необхідність оптимізації професійної підготовки авіаційного персоналу. При цьому, основною проблемою, що пов'язана з людським чинником, виступає проблема готовності авіафахівця до професійної діяльності, яка включає надійність знань, навичок і умінь у звичайних і екстремальних умовах. Наведено структуру професійної готовності пілота, яка включає в себе дев’ять блоків складових. Уточнено поняття готовності майбутніх пілотів до вирішення проблемних ситуацій. В статті також звертається увага на особливості професійної діяльності льотного складу. Зазначається важливість підготовки майбутніх пілотів до дій в особливих ситуаціях польоту. При цьому, головний акцент зроблено на взаємодії членів екіпажу, яка передбачає цілеспрямоване формування комунікативних умінь пілотів задля ефективного спілкування в процесі льотної експлуатації повітряних суден. Наведена дефініція «комунікативні уміння майбутніх пілотів». Визначено місце комунікативних умінь пілотів та готовності до вирішення проблемних ситуацій професійної діяльності в структурі професійної готовності пілота. Авторами окреслено мету професійної підготовки льотного складу, яка визначається як сукупність спеціально долучених ефективних форм та засобів навчання комунікації, інтегративна дія яких під час їхнього функціонування націлена на формування єдиного концентрованого результату: професійної надійності майбутнього пілота в звичайному та екстремальному режимах діяльності.