ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

Автор(и)

  • Т. Т. Сілакова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.11.12571

Ключові слова:

інноваційні підходи в освіті, інновація, інформаційні технології, метод проектів, освіта

Анотація

Статтю присвячено питанням організації проектної діяльності студентів вищого навчального закладу. Метод проектів представлений як спосіб реалізації завдань компетентнісно-орієнтованої освіти, спрямований не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових. У статті висвітлено основні моменти, пов’язані з використанням методу проектів в методиці викладання інформатики.

Біографія автора

Т. Т. Сілакова, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри загальної фізики та фізики твердого тіла Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Посилання

Knoll M. 300 Jahre lernen am Projekt. Zur Revision unseres Geschichtsbildes / M. Knoll // Pedagogik. – 1993. – № 7–8. – Р. 58–63.

Килпатрик В. Х. Метод проектов. Применение целевой установки в педагогическом процессе /

В. Х. Кильпатрик ; [пер. с англ. Е. Н. Янжул]. – Л. : Брокгауз-Ефрон, 1925. – 43 с.

Новіков А. М. Методологія / А. М. Новіков, Д. А. Новіков – М. : Синтег, 2007. – С. 668

Галустов Р. А., Зубов Н.И. Творческие проекты студентов ТЭФ. Под ред. Р.А. Галустова. - Брянск: Издательство БГПУ, НМЦ «Технология», 1999. – 152 с.

Мелашенко К. М. Технологія проектного навчання. – Завуч, №13 (271). – Травень, 2006. –

С. 12–14.

Полат Є. С. Метод проектов на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе. – 2000. – № 3. – С. 3–9.

Зимняя И. А., Сахарова Т.Е. Проектная методика обучения английскому языку // Иностранные языки в школе. – 1991. – № 3. – С. 9–12.

Подобєдова Т. Ю. Підготовка майбутніх вчителів гуманітарного профілю до педагогічного проектування: Автореф. дис. канд. пед. наук:13.00.04 / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. - Луганськ, 2005. – 20 с.

Гузеев В. В. Метод проектов как развитие блока уроков / Гузеев В.В. // Образовательная технология: от приема до философии. – М. : Сентябрь, 1996. – С. 79–86.

Освітні технології : [навчально методичний посібник / О. М. Пехота, А. З. Кіктенко,

О. М. Любарська та ін.; за заг. ред. О. М. Пєхоти]. – К. : А.С.К., 2004. – 256 с.

Довбенко Т. Метод проектів в історії шкільництва / Т. Довбенко // Шлях освіти. – 2005. – №2. – С. 47–52.

Балабанова О. И. Метод проектов при формировании технологической мобильности студентов техникумов // Современные проблемы науки и образования. – 2012. – № 1.

Зеленцова Т. В. Метод проектов как активная технология в преподавании психологии // Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологии: сб. ст. по матер. XII междунар. науч.-практ. конф. Часть II. – Новосибирск: СибАК, 2012.

Downloads

Опубліковано

2017-07-01

Номер

№ 11 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).