МОДЕЛЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ

Автор(и)

  • Наталья Олександрівна Арістова

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.10.12447

Ключові слова:

майбутні філологи, модель, моделювання, педагогічна система, професійна суб’єктність, системно-синергетичний підхід, теоретична модель

Анотація

У статті проаналізовано підходи науковців до визначення сутності понять «система», «педагогічна система», «модель». Подано різні види класифікацій педагогічних систем. Теоретично обґрунтовано модель розробленої педагогічної системи цілеспрямованого формування професійної суб’єктності майбутніх філологів, що містить такі компоненти: концептуально-пропедевтичний, змістово-процесуальний, результативно-оцінний і верифікаційний. Запропонована педагогічна система цілеспрямованого формування професійної суб’єктності майбутніх філологів є екстравертним, гетеростатичним і динамічним конструктом, що утворюється, формується і розвивається в освітньому процесі вищого навчального закладу.

Опубліковано

2017-01-01

Номер

№ 10 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).