THE PROBLEM OF EMOTIONAL RESPONSE TO STRESSFUL SITUATIONS UNDER THE CONDITIONS OF MARITAL STATE
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.21.17096Keywords:
adaptive syndrome; internal resource; martial law; deprivation; emotional response; stress; stress resistance; stressful situationsAbstract
The article is devoted to the problem of ensuring an individual's optimal response to stressors associated with martial law. The relevance of this problem is determined precisely by the insufficient development of issues of psychological protection of citizens of Ukraine who suffer from the negative psycho-emotional impact caused by the war.
The purpose of the article is the theoretical analysis and empirical determination of the features of the emotional response to stressful situations in the conditions of martial law and the substantiation of the psychological conditions for optimizing the psycho-emotional state of the individual in the conditions of stressful situations associated with limited resources.
The tasks of the research include working out the categorical and conceptual foundations of the psychological problems of emotional response to stressful situations related to martial law, the analysis of the relevant scientific and theoretical base developed by researchers in the field of stressology, the definition of the stages of martial law, the specificity of which determines the peculiarities of the psycho-emotional response of an individual, empirical identification of features of emotional response to stressful situations at each of the stages of martial law and substantiation of psychological conditions and practical methods of optimizing the psycho-emotional state of the individual.
The results: taking into account the specifics of the psycho-emotional load of student youth on different days of the war, the stages of martial law were differentiated as the first day of the war, preparation for evacuation, evacuation, placement in the place of evacuation, preparation for returning home and returning home.
Summarizing the results of the author's questionnaire, the peculiarities of the personal response of students at each of the above-mentioned stages were determined and the factors of stress development were determined.
A noticeable instability of the mental state of students was revealed, which leads to rigidity, inability to withstand stressful situations, excitability, the occurrence of cognitive difficulties, a constant feeling of fear, anxiety, and increasing emotional tension.
Conclusions. Summarizing the results of the study, it was determined that the external stress factor - the state of war causes negative anxiety-depressive emotions in students, which affect the decrease in the level of stress resistance.
In order to increase the resource of stress resistance, reduce the influence of negative psychogenic factors and optimize the psycho-emotional state of a person in an emergency situation related to the state of war, it is proposed to use methods aimed at improving mobilization protective reactions, increasing the body's resistance to stressors, increasing adaptation reserves, revealing own unique creative potential, overcoming emotional destructive mood
References
Атаманчук, Н.М. (2022). Хендмейд – спосіб підвищення стресостійкості у студентів ЗВО. Актуальні проблеми психології. Том ХІ: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості : зб. наук. пр. К. : Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. 21, 6-23.
Блінов, О. А., Шопіна, М. О. (2016). Метафоричні асоціативні карти як творчий інтегративний ресурс стресостійкості особистості : навч. посіб. Київ : НАУ. 101 с.
Бірон, Б.В. (2015). Проактивне подолання стресових ситуацій особистістю: дис. на здобуття канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології». Одеса, 2015. 197 с.
Василенко (Дідух), М.М. (2009). Сучасні напрями психологічних досліджень копінг-стратегій. Проблеми загальної та педагогічної психології. ХІ (7), 95-107.
Васильченко, О., Зубенко, М. (2021). Медитативні практики як техніки роботи із стресовими станами особистості. Вчені записки Університету «КРОК». 3(63), 189–194.
Вольнова, Л. М. (2019). Проектна діяльність як засіб підвищення рівня професійної підготовки майбутніх психологів: методичні рекомендації [Електронне видання], 2-е вид., виправлене і доповнене. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2019. 49 с.
Грузинська, І.М. (2022). Комунікативна депривація в умовах дистанційного навчання студентів. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 12, 31–39.
Зливков, В.Л., Лукомська, С.О., Федан, О.В. (2016). Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. К.: Педагогічна думка, 219 с.
Наугольник, Л. Б. (2015). Психологія стресу: підручник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. 324 с.
Хоменко-Семенова, Л., Прохоренко, Я. (2022). Вплив інформаційного контенту на емоційну стійкість студентів ЗВО в умовах воєнного стану. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія. 20.
Kohut, O. (2021). Determinants of personality stress resistance. psychological journal, 7 (5), 120-128. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.5.11 [in Ukrainian].
Kordunova, N., Mudrak, I. Dmytriiuk, N. (2021). Features of vitality and adaptability of students in crisis situations. Psychological Prospects Journal. 38, 96–109 [in Ukrainian]
Lazarus Folkman (1984). Stress, appraisal, andcoping, New York: SpringerPub.
Maddi, S. (2004). Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology, 44, 279–298.
