THE EFFECTIVENESS OF THE TECHNOLOGY OF PREPARATION OF FUTURE TEACHERS FOR CONTINUOUS PROFESSIONAL SELF-DEVELOPMENT

Authors

  • В. А. Фрицюк кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки і професійної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.9.12429

Keywords:

steps, efficiency, methods, professional self-development, technology training of teachers for professional self-development

Abstract

Technology of prospective teachers’ training to uninterrupted professional self-development meets generally accepted methodological requirements, which are put forward to the so-called technological criteria: conceptuality, systematization, handling, effectiveness and reproducibility. Conceptuality is provided by scientific conception which contains a philosophical, psychological, socio-pedagogical justification for achieving the planned purpose. Systematization of the developed technology presupposes existence of all system features: logic of the process, the interconnection of individual parts, integrity. Handling provides the possibility of diagnostic aim-establishing, planning, design of learning process, staged diagnostics, variation of means and methods for the purpose of results correction. Effectiveness of this technology indicates that it should have effective results and be optimal for the expenses and it ensures the achievement of a certain standard. Reproducibility provides the possibility of applying this technology in other similar educational institutions and by other individuals

References

Богданов И. В. Психология и педагогика / И. В. Богданов, С. В. Лазарев, С. С. Ануфриенко, Е. В. Чмыхова, И. В. Усольцева, Н. В. Калинина [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.gumer.info/bibliotekBuks/Pedagog/bogd/index.php

Кужельний А. В. Формування готовності до професійногосаморозвитку майбутнього вчи¬теля технологій : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Андрій Володимирович Кужельний; ДВНЗ «Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2014. – 20 с.

Минюрова С. А. Психологические основания выбора стратегий саморазвития в профессии : автореф. дис. … д-ра психол. н. / С. А. Минюрова. – М., 2009. – 40 с.

Москальова Я. Ю. Педагогічні умови саморозвитку майбутнього вчителя гуманітарного профілю у процесі професійної підготовки : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Яна Юріївна Москальова ; Харків. Нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2015. – 20 с.

Пионова Р.С. Педагогика высшей школы: учеб. пособие / Р. С. Пионова. – Мн. : Университетское, 2002. – 256 с.

Черняева Г. В. Мотивация профессионального саморазвития личности / Г. В. Черняева // Образование через всю жизнь: непрерывное образование в інтересах устойчивого развития : материалы 11-й междунар. конф. – Минск, 27–28 сентября 2013 г. / Минский ин-т управления; сост. В. В. Гедранович; под науч. ред. В. В. Гедранович и Н. В. Суша. – Минск, 2013. – Вып. 11. – Ч. III. – С. 161–164.

Downloads

Published

2016-07-01

Issue

No. 9 (2016)

Section

Статті

License

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).