КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ

Анотація

Метою дослідження є визначення статусу військовополоненого та його прав під час залучення у слідчих (розшукових) діях, а також властивостей досудового процесу. Методи дослідження: для досягнення визначеної мети були використані загальні та спеціальні наукові методи, зокрема, діалектичний, аксіологічний, об’єктивності, системності, аналізу, індукції та порівняльно-правовий. Результати: узагальнені вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій за участі військовополонених відповідно до норм міжнародного права та національного права. Обговорення: в процесі дослідження детально описано статус військовополоненого, його права залежно від участі у слідчих діях та судовому процесі. Звернено увагу на кількість та види військових злочинів, вчинених військовими збройних сил РФ на території України. Проаналізовано особливості проведення слідчого експерименту як слідчої (розшукової) дії за участі російських військовополонених у містах України. Приділена увага змінам, внесеним до законодавства у галузі кримінального права після початку повномасштабного вторгнення, що стосується кримінального провадження щодо військовополонених та їх обміну. Таким чином, є важливим дослідження кримінального провадження щодо військовополонених, з урахуванням вимог міжнародно-правових актів, що регулюють це питання. Особливістю описаних у статті слідчих (розшукових) дій є статус військовополоненого, його права та порядок поводження, закріплений у Женевській конвенції щодо поводження з військовополоненим. Допит відіграє важливу роль, адже є джерелом інформації про події та обставини, що потягнули за собою певні наслідки. Слідчий експеримент допомагає відтворити послідовність дій на місці вчинення злочину, що значно полегшує його розслідування.